Протягом всього свого життєвого шляху, з дитинства й до тепер, Юлія Хандожинська пронесла свою любов до слова. Перші її рядки побачили світ ще під час роботи у дитячому садочку. Там поряд з дітьми і відкрився той дивній і загадковий світ у серці Юлії. Більш серйозніше Юлія Миколаївна почала писати вже у квітучій Сквирі. Перша збірка "Мрії у вогні не згорають" побачила світ у 2014 році. Далі вийшли друком такі збірки: "Я пелюстками серця обійму цілий світ", "Бентежить душу батьківська земля", "У сяйві слова", "Мелодия чувств","Перлини моїх снів", "Намальовані душі". Юлія Хандожинська також є активним громадським діячем, має немало досягнень, завжди активно приймає участь у творчих конкурсах і фестивалях.
Дитячий фольклор — це, перш за все, ті зразки усної творчості народу, що призначені для дітей. Інша гілка — це твори, які існують у дитячому середовищі, але так само побутують і як окремі зразки певного фольклорного жанру (наприклад, загадки). Дитячий фольклор містить і таке явище, як усна дитяча творчість, що виникає у процесі гри та спілкування. Зразки цієї творчості живуть лише в дитячому середовищі. До цього розділу ввійшли кращі зразки українського дитячого фольклору: заклички, колискові пісні, забавлянки, лічилки, дражнилки, мирилки, скоромовки.
"Посміхнулось сонечко,
Засвітили зорі,
Ти і я сваритися
Не будем ніколи."(Юлія Хандожинська)
"Через тин вишня похилилася,
А дружка з дружкою посварилися.
Тобі яблучко, мені грушечка,
Не сварімося, помирімося, дружечко."
"Я козак і ти козак,
Я вояк і ти вояк,
Щоб в бою стояти мужньо
Ми повинні бути дружні.
Ми хоробрі вояки –
Побратими-козаки." (Яна Яковенко)
Мирилки – невеличкі пісеньки, розраховані на те, щоб забути недавню сварку, відновити товариські стосунки. Дивіться козацькe мирилкe від Яни Яковенко та добірочки мирилок для малечі різних авторів.
"Не сварися, а мирись!
І не сердься - усміхнись!
Дай мені мізинчик свій,
Помирімося мерщій!"(Тетяна Строкач)