Як вирізати красиву сніжинку? Беремо квадратний аркуш паперу або серветку, складаємо його вдвічі по діагоналі, щоб вийшов трикутник. Повторюємо дію, загинаємо одну частину фігури нагору під нахилом, другу складаємо внапуск. Перевертаємо заготівлю зворотною стороною. На ній утворюється лінія, по якій зрізаємо зайвий папір. Отримуємо невеликий трикутник. Далі вирізаємо візерунок. Можна робити випадкові надрізи або намалювати складний орнамент і вирізати по контуру. Чим більше надрізів, тим красивіше сніжинка. Плавні лінії вирізаємо манікюрними ножицями. Розгортаємо. Ваше мистецтво витинанки має вам сподобатись :). Щоб вирівняти папір, загортаємо її в бавовняну тканину і пропрасовуємо теплою праскою без пари.
"Нема роду переводу", "Коляда для непроданого коня", "Коляда дядькові Іванові", "Коляда в дитбудинку", "Щедрий вечір у Роздолі", "Половинка коляди", "Коляда для ведмедя", "Вертепний чорт", "Коляда для кози", "Виколядоване яйце-райце" - колядки та щедрівки, що увійшли до збірки поезій Миколи Петренка "Нема роду переводу".
Ілюстрована збірка колядок і щедрівок для дітей "Ой радуйся, земле" (читати та завантажити)
До збірки дитячих колядок та щедрівок увійшли: "По всьому світу", "Нова радість стала", "Добрий вечір", "Бажання по коляді, або поколядь", "Ой сивая та і зозуленька".
"Нова радість стала" - ілюстрована збірка колядок і щедрівок з нотами (читати та завантажити)
У книзі представлені колядки та щедрівки: «Ой хто, хто Миколая любить», «Поміж трьома дорогами», «Ой сивая тая зозуленька», «Ой чи є, чи нема пан господар дома?», «Щедрик, щедрик, щедрівочка», «Щедрик-ведрик», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Темненькая нічка», «Нова радість стала», «В глибокій долині», «Ой учора ізвечора», «Щедрий вечір, добрий вечір», «Коза» (новорічна гра).
13 грудня 1877 року народився Микола Леонтович - композитор, збирач музичного фольклору. Микола Леонтович навчався на священника, але любов до музики визначила йому іншу професію – вчителя музики. Всю свою педагогічну діяльність він присвячував утворенню хорових колективів серед учнів, збиранню музичного фольклору.
"Зима" - дитяча новорічна пісенька від Юлії Хандожинської та Миколи Ведмедері (текст та ноти)
"Завітала в гості зимонька-зима
І біленьким снігом всюди замела.
Білий сніг пухнастий до дітей летить,
Діти всі радіють - Новий рік біжить."(Юлія Хандожинська)
Тетяна Винник. Зимові вірші для дітей
"Перший сніжок", "Сніговик", "Іній", "Хуртовина ", "Метелиця", "Синичкa", "Снігурі", "Панчішки для киці", "Сон", "Новорічна пісенька", "Святий Микола", "Лист до Святого Миколая", "Миколай Чудотворець", "У Святвечір", "Вертеп", "Бiлий янгол", "Колядка", "Йде Рiздво по Hiжину", "Родивсь Христос!", "Щедрий вечiр", "Засівка", "Водохреща" - чудові вірші Тетяни Винник у добірочці дитячих поезій про зиму.
"За сивими хмарами, високо в небі, де Місяць-молодик пасе золоторунні отари зірок, живе дядько Мороз. Не хатина у дядька — справжній палац. Двері різьблені, а на вікнах — візерунки, вгорі на гострому шпилі срібний човник горить. Коли сади та діброви, ліси і гаї своє вбрання поскидали й приготувалися до довгого сну-відпочинку, спустився на землю дядько Мороз. Була в нього шапка-бирка, мов з молока, довгий білий кожух з туману, на срібно-золотому поясі — чарівне кресало. Біля лісової заводі присів на старезний пеньок, вуса мов з льону пригладив, кресанув чарівним кресалом об берег — білі холодні іскри посипалися навкруги..." (Василь Мельник)
"Осіннє сонце зупинилося в лісі на високій яворині. Заклопотані звірята цього не помічали і займалися кожен своїми справами. Адже зовсім скоро наступить зима і потрібно до неї як слід підготуватися. Білка з більчатами старанно носили горішки, ховали в дупло, ведмідь лаштував свій барліг сухими гілочками з листям, лисиці міцними лапами виривали глибші нори, щоб не завіяв їх сніжок. От тільки зайчик довговухий бігав від одного куща до іншого і всього боявся. Впаде гілочка з дерева, вже боїться, затріщить сорока-білобока на дереві, зайчик вже весь тремтить..." (Юлія Хандожинська)
Казочки для дітей від Тетяни Винник
Журналіст, письменниця, поетеса, перекладач, редактор дитячого часопису «Крилаті», волонтер і громадський діяч із Ніжина Тетяна Винник є лауреатом багатьох премій та переможцем числених конкурсів. Один з них - конкурс казок «Мандрівник часу». Її казочки гріють своїм теплом та вчать дітей добру... Кожен для себе знайде в них те, що йому на даний момент конче необхідно. Тож читаймо!
"Вечірні сутінки сховались під лапаті крила хуртовини. І світ потонув у засніженому чеканні Різдва. Старезні дуби в розхристаних білих жупанах підвели свої незграбні кошлаті руки вгору і, потупивши обличчя, скоса поглядали на багатоповерхові будинки, що тримали на своїх антенах важкі небеса. Усе захопила Володарка-Зима і стала на чолі до приходу Різдва. В цей вечір Марійка сиділа біля вікна. Чомусь саме сьогодні батьки були на роботі. Раптом щось обірвало тишу..." (Тетяна Винник)
"Я приходжу лише взимку,
Розмальовую картинку,
Припадаю на вікно
І малюю чисте скло.
Я боюся промінців,
Сонця теплих олівців,
Бо вони мене щипають
А малюночки зникають. "(Юлія Хандожинська)
Тетяни Винник. "Новорічна казка"
Мій дорогий читачу, чи повіриш ти, що казки самі мене знаходять?! Нещодавно я поспішала додому, бідкалася, що не встигаю приготувати святкову вечерю. Це було напередодні Нового року. Не пригадую, чому барилася, але достеменно знаю, що надворі вже вечоріло. Я була виснажена передсвятковими справами, та ще й несла більші за себе сумки! Аж раптом мені назустріч іде… казка. "Візьми мене з собою, – каже. – Слухала по радіо прогноз погоди… морози передають до тридцяти градусів. Замерзну і обернуся на клубочок снігу. У світі поменшає на одну казку…" А сама вона – невеличка, оченята сині-сині, мабуть, посиніли від холоду, а голови майже не видно – так шаликом закутана, у білому пухнастому кожушку, на руках червоні рукавички. Чесно кажу – спершу я завагалася. У мене сумки важкі, а тут іще й казка на руки проситься…" (Тетяна Винник)
Новорічна пісня для дітей (слова Юлії Хандожинської, музика Миколи Ведмедері). Текст, ноти.
"Чарівник до нас спустився,
Новий рік не забарився,
Це не вірші, це не казка,
Це із неба Божа ласка.
Б'ють куранти і салюти,
Новий рік стрічають всюди,
Світом гомін покотився,
Новий рік сніжком умився."(Юлія Хандожинська)
Різдвяна пісня "Коляда", "Новий рік", "Зима", "Сніжиночка", "Морозець", "Рушничок", "Мамина казка" - пісні для дітей, створені харківським композитором Миколою Ведмедерею і поетесою Юлією Хандожинською з Вінниччини. Тут надаються і слова пісень, і ноти. Тож, беріть їх та співайте – усі, хто прагне виконувати гарні українські пісні!
"Дід Мороз за ручку
Веде свою внучку.
Веде, де малята
Чекають на свято...
Невідомі у мішку
Є ще дивні речі!
Подарує внучка
Слухняній малечі!"(Юлія Хандожинська)
Вірші для дітей від Юлії Хандожинської
Протягом всього свого життєвого шляху, з дитинства й до тепер, Юлія Хандожинська пронесла свою любов до слова. Перші її рядки побачили світ ще під час роботи у дитячому садочку. Там поряд з дітьми і відкрився той дивній і загадковий світ у серці Юлії. Більш серйозніше Юлія Миколаївна почала писати вже у квітучій Сквирі. Перша збірка "Мрії у вогні не згорають" побачила світ у 2014 році. Далі вийшли друком такі збірки: "Я пелюстками серця обійму цілий світ", "Бентежить душу батьківська земля", "У сяйві слова", "Мелодия чувств","Перлини моїх снів", "Намальовані душі". Юлія Хандожинська також є активним громадським діячем, має немало досягнень, завжди активно приймає участь у творчих конкурсах і фестивалях.
"Ранок. П'ять хвилин тому почався урок. У коридорах порожньо й тихо. Та ось хряскають вхідні двері. Спершу лунко — у вестибюлі,— потім глухіше — по коридору — дріботять швидкі кроки: якийсь неборака запізнився. Прочинились у кінці коридора двері якогось класу, і тоненький винуватий голосок жалібно писнув: "Можна?" Щось докірливо каже з класу вчителька. Двері зачиняються. І знову нікого. День почався. Порожньо й тихо в коридорах. Тільки шкільний кіт Сократ, весь у крейді й чорнильних плямах, виходить з-за рогу й поважно йде самісінькою серединою коридора. Він користується нагодою. Він добре знає, що, коли продзвонять на перерву, доведеться йому, задерши хвоста, чимдуж чкур-ляти звідси й "потім усю перерву гасати по школі, у уникаючи палких проявів дружби любителів природи. 4 Сократ іде й меланхолійно позирає на двері класів..." (Всеволод Нестайко)
"Настуня сиділа на кухні одна. Скоро Новий рік, а їй проте нітрохи не весело. Тато у своїх важливих справах поїхав аж на Кавказ, мама захворіла. Учора вона ходила удвох з Настунею по ялинкові іграшки й, видно, простудилася. Що ж це буде за свято?! А дідусь-лісовичок з учорашніх покупок стоїть на підвіконні і знай поблискує зеленою бородою, ще й підморгує. "Не моргай. Ти не справжній, ти скляний",— прошепотіла Настуня. Дідусь-лісовичок нахмурився. «Начеб образився?» — здивувалася мала. А що вона не любила, аби хто-небудь гнівався, то мовила: "Я не хотіла тебе скривдити. Я просто не чула, щоб справжні лісовики продавалися в магазині іграшок". І тут, уявіть собі, лісовичок заговорив..." (Зірка Мензатюк)
"Різдвяна пригода", казка Юлії Смаль
"Тримай його, тримай! – гукнула мама Максиму. Вона стояла на порозі в капцях, хлопчик якраз закінчував одягати сніговика. Вночі прихопив мороз і зліплений вчора Льодяник мав би простояти всі Різдвяні свята. Максимко обернувся за Бровком, що чимдуж біг, несучи в зубах саморобну різдвяну зірку.– Біжи за ним! – гукнула мама. – Він не втече далеко. Довго не будь. Зайди по дорозі до тітки Орисі, поклич на вечерю.
– Добре, мамо, – Максим дременув за собакою. – Бровко!
Та тільки він ступив за ворота, як світ навколо закружляв. Ой, лихо! Хлопчик озирнувся: «Де це я?»
– Не бійся, я з тобою! – прогавкав Бровко. – Ми в чарівному світі, нам терміново треба знайти Чортеня, воно вкрало різдвяну зорю.
– Ой, а як же Різдво без зірки? І для чого тобі моя?
– Не може бути Свята без зорі!.." (Юля Смаль)
