Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
37. ПОРАДИ ВЧИТЕЛЕВІ, ЯКИЙ ПОЧИНАЄ ПРАЦЮВАТИ В ШКОЛІ
Пам'ятаю, як повільно минали перші десять років моєї роботи в школі. Потім час полетів швидше, а тепер здається: ось тільки розпочався навчальний рік — і вже закінчується. Це особисте враження я висловив для того, щоб нагадати педагогові-початківцю одну дуже важливу істину: якою б кипучою, невгамовною працею не були наповнені роки молодості, в цю пору завжди можна знайти час для того, щоб поступово, крок за кроком, нагромаджувати наше духовне багатство — педагогічну мудрість. Пам'ятайте, що непомітно настане 20-річчя вашого педагогічного стажу, ви вступите в п’яте десятиріччя свого життя, прийде пора, коли у вас не вистачатиме часу, і Ви з жалем скажете: «Ех, якби знав, почав би цю роботу в молодості, легше було б працювати настарість. А працювати ж ще треба двадцять років».
Що ж треба починати робити в роки молодості, щоб не розкаюватися тоді, коли на горизонті — старість?
Багато що, і передусім треба нагромаджувати по крихітці інтелектуальне багатство й педагогічну мудрість вихователя. Перед вами великий життєвий шлях, на ньому ви зустрінетеся з найнесподіванішими людськими долями, до вас буде звернений допитливий розум і погляд юнака, який шукає відповіді на запитання: як жити? У чому щастя? Де істина?
Щоб відповісти на ці запитання, треба збагнути діалектику прагнення людини до правди, до торжества ідеалів народу, треба зрозуміти й відчути душею вершину боротьби людства за краще майбутнє...
... Як би легко не було вам дістати в бібліотеці будь-яку потрібну книжку, все одно створюйте свою власну бібліотеку. Моя особиста бібліотека — це мої мудрі вчителі, до яких я приходжу щоденно порадитися: де істина? Як її пізнати? Як перекласти з душі й серця старших поколінь у душу й серце підростаючого покоління моральні багатства, створені, нагромаджені, здобуті людством? Мої книжки — це мої вчителі життя, до них я щодня звертаюся із запитанням: як жити? Як бути взірцем для моїх вихованців? Як донести до їхнїх сердець сяйво ідеалу?
Раджу вам, юний друже, щомісяця купувати книжки: 1) з проблем науки, основи якої ви викладаєте; 2) про життя і боротьбу людей, образи яких с світочем, прикладом для молоді; 3) про душу людини — особливо дитини, підлітка, юнака, дівчини (киижки з психології).
Нехай у вашій особистій бібліотеці будуть ці три розділи. Кожний рік має збагачувати ваші наукові звання.
Нехай уже до кінця першого десятиріччя вашої педагогічної роботи настане такий час, коли підручник здається вам букварем. Лише за цієї умови ви можете сказати, що до хорошого уроку ви готувалися все життя. Тільки щоденне поповнення наукових знань дасть вам можливість бачити розумову працю учнів у процесі викладу матеріалу: в центрі вашої уваги будуть не тільки думки про зміст уроку, а й думки про мислення ваших вихованців. Це вершина педагогічної майстерності кожного вчителя, до неї ви повинні прагнути.
Поповнюйте свою бібліотеку психологічною літературою. Вихователеві треба бути знавцем душі людини, яка формується. Коли я чую або читаю слова індивідуальний підхід до людини, вони завжди пов’язуються в моїй свідомості з іншим поняттям — думанням. Виховання — це передусім жива, допитлива, шукаюча думка. Без думки не можна уявити відкриттів і знахідок — нехай маленьких, з першого погляду непомітних,— а без них немає педагогічної творчості. Пам’ятайте, що кожна з безлічі закономірностей психіки виражається в тисячах і тисячах життєвих доль. Я твердо переконаний, що після закінчення педагогічного вузу вчорашній студент стає справжнім майстром педагогічної праці лише за тієї умови, коли протягом усього свого життя він вивчає психологію, поглиблює свої психологічні знання.
Вам бути все своє педагогічне життя вихователем, а виховання неможливе без краси, мистецтва. Ви матимете багато переваг як вихователь, якщо володієте яким-небудь музичним інструментом; якщо ж у вас є хоч маленька іскра музичного обдарування,— ви цар, пан і у вихованні, бо музика зближує серця, відкриває перед вихователем найпотаємніші куточки душі його вихованця. Якщо ви не володієте жодним музичним інструментом, у ваших руках, у вашому серці має бути інший могутній засіб впливу на людське серце — художня література. Створюйте, збагачуйте свою особисту бібліотечку художньої літератури. Залежно від того, з яким віком вам працювати, купуйте щорічно кілька десятків книжок, які допомогли б вам знахо-дити доріжку до сердець ваших вихованців. Не забувайте, що художній твір, прочитаний вашим вихованцем і сприйнятий його допитливим розумом і вразливим серцем, може стати тією краплею, якої часто не вистачає вихователеві для того, щоб шалька терезів моральності схилилася в потрібний вам бік. Найголовніше, про що вам треба пам’ятати, комплектуючи свою бібліотеку: в книжці, яку ви даєте своєму вихованцеві, має бути повчання, як жити. Образ героя цієї книжки має полонити, захопити вашого вихованця, утвердити в його душі впевненість у тому, що людина велика й могутня, що найвищим ідеалом є свобода, гідність і справедливість. Коли я вибираю в книжковому магазині літературу для своєї виховної бібліотеки, я прагну збагнути, кому з моїх вихованців призначається кожна книжка.
Пам’ятайте, що виховання — це передусім чуйне, вдумливе, обережне доторкання до юного серця. Щоб володіти мистецтвом доторкання до серця, треба багато читати й думати. Кожна прочитана вами книжка має якось увійти у вашу майстерню виховання як новий тонкий інструмент.
Вихователеві конче потрібне також витончене почуття краси. Ви повинні любити, творити, і оберігати красу в природі і в душі ваших вихованців. Знайте: якщо ви любите саджати й вирощувати дерева, якщо вам приємно підійти до вуликів і слухати гудіння бджіл у квітучих деревах, що їх ви виростили своїми руками,— у вас в найпряміша дорога до серця людини — духовне спілкування в праці, яка творить красу.
Кожний рік, який ви працюватимете в школі, повинен збагачувати вашу технологічну лабораторію педагогічної праці. Учителеві необхідний великий запас задач, прикладів як для класного колективу, так і для індивідуальних завдань окремим школярам. Усе це треба з року в рік збирати, комплектуючи за темами, розділами програми. Я знаю досвідчених вчителів математики, в яких за п’ятнадцять років роботи нагромаджений унікальний набір алгебраїчних і геометричних задач. Ці збірники дуже вміло використовуються для індивідуальної роботи з учнями.
* Текст адаптовано
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 507 - 511.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.