Незабаром прийдуть новорічні свята та Різдво Христове, а діти дуже полюбляють робити новорічні прикраси, у тому числі і із паперу. Техніка витинанки найкраще відповідає дитячим вподобанням. Яка насолода для малюків прикрашати вікна химерними малюнками, схожими на морозні візерунки. Фігурки можна повісити на ялинку, приклеїти на вікна, прикрасити будинок чи квартиру. Пропонуємо декілька ідей витинанок на новорічно-різдвяні свята.
"За сивими хмарами, високо в небі, де Місяць-молодик пасе золоторунні отари зірок, живе дядько Мороз. Не хатина у дядька — справжній палац. Двері різьблені, а на вікнах — візерунки, вгорі на гострому шпилі срібний човник горить. Коли сади та діброви, ліси і гаї своє вбрання поскидали й приготувалися до довгого сну-відпочинку, спустився на землю дядько Мороз. Була в нього шапка-бирка, мов з молока, довгий білий кожух з туману, на срібно-золотому поясі — чарівне кресало. Біля лісової заводі присів на старезний пеньок, вуса мов з льону пригладив, кресанув чарівним кресалом об берег — білі холодні іскри посипалися навкруги..." (Василь Мельник)
Напередодні новорічних свят хочеться встигнути зробити якомога більше: доробити важливі справи, влаштувати магічну атмосферу вдома, купити подарунки, почитати разом із дітками цікаві книжки. Бо читання – то справжня магія, а книжка – найкращий подарунок. Пропонуємо перелік книг видавництва "Ранок", який полегшить вам вибір подарунка.
"На казковому острові, оточеному глибоким морем, стоїть чарівний будинок. Він нагадує старовинний ліхтар. Величезний, з вікнами від стелі до підлоги та дров'яною піччю. Дах прикрашений різнокольоровими вогниками. В цьому будинку мешкає Старий рік. Напередодні свята він вирішив нарубати дров, щоб розтопити піч, але зігнувся навпіл та застогнав. Спину так прихопило, що не міг розігнутися. Це для людей дванадцять місяців – лише рік, у Старого року все інакше. Кожен місяць прирівнюється до десяти років людського життя. У грудні Старому рокові виповнилося аж сто двадцять років. А це чималенько..." (Вікторія Златкіна)
"Жили собі космонавтики в країні Космонета. Вони дуже любили своє місто Косметарія, бо це їхня столиця. Будинки в них були сучасні і красиві. А на свята космонавтики прикрашали їх чудовими ліхтариками. Новий рік вони завжди зустрічали усією родиною вдома. А потім усі дружно виходили на площу до великої новорічної ялинки, прикрашеної фантастичними іграшками. Якось в цю країну, саме у це місто, потрапила дівчинка на ім'я Софія..." (Вікторія Лабунець)
Вірші "Микольцеві пригоди", "Дід Мороз", "Казка про Діда Мороза та Бабу Завірюху", "Гай взимку", "Бабусина казка", "Про школярку Марійку та її платкові ляльки", "Азбука", "Голосні звуки", "Мати", "Співанка про місяці", "Колядка".
Пропонуємо почитати діткам чудові поезії Наталі Карпенко. Поетеса доступно і легко розповідає про космос і погоду, про зиму і природу – про усе, що нас оточує. Наталя Карпенко закінчила Одеський педагогічний університет імені К. Д. Ушинського, живе і працює у Вінниці вчителем-дефектологом, пише поезії, публікує їх у красивих ілюстрованих збірочках. Тож читаймо і насолоджуймося!
Протягом всього свого життєвого шляху, з дитинства й до тепер, Юлія Хандожинська пронесла свою любов до слова. Перші її рядки побачили світ ще під час роботи у дитячому садочку. Там поряд з дітьми і відкрився той дивній і загадковий світ у серці Юлії. Більш серйозніше Юлія Миколаївна почала писати вже у квітучій Сквирі. Перша збірка "Мрії у вогні не згорають" побачила світ у 2014 році. Далі вийшли друком такі збірки: "Я пелюстками серця обійму цілий світ", "Бентежить душу батьківська земля", "У сяйві слова", "Мелодия чувств","Перлини моїх снів", "Намальовані душі". Юлія Хандожинська також є активним громадським діячем, має немало досягнень, завжди активно приймає участь у творчих конкурсах і фестивалях.
Вірші Миколи Вінграновського: "Новорічна колискова", "Новорічна заяча пісня"
Вірші для дітей до свята Нового року від українських авторів: Миколи Вінграновського, Лесі Храпливої-Щур, Тамари Коломієць, Василя Моруги, Леоніда Глібова, Михайла Литвинця, Олександра Олеся, Дмитра Головка, Петра Осадчука, Ірини Жиленко, Ігоря Калинця, Марії Хоросницької, Анатолія Качана, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Іванни Блажкевич, Тетяни Винник, Максима Рильського, Віктора Терена, Любові Забашти, Івана Неходи, Марії Дем'янюк, Наталі Карпенко, Леоніда Полтави, Платона Воронька, Юлії Забіяки та інших.
"Я намалюю білий сніг!
Проте чи з фарбою вгадаю?
Бо сніг, пройшовши сто доріг,
Став різноколірним, я знаю..."(Тетяна Строкач)
"Які б вітри навкруг не віяли,
Це ж не реальністю, а мрією -
Коли усе... ну, так як треба...
І ні найменшої халепи!
І щоб ні крику, ні скандалу...
І щоб всі критики — мовчали.
В буденності, бач, непростій -
Стільки проблем і... трохи мрій!"(Володимир Даник)
"Літа, де і проблем, і гніву...
А глянеш навсебіч:
Є щось по-справжньому сяйливе –
Це... новорічна ніч!
І хоч живемо у напрузі,
Бува, що і сумні,
А все ж за нас, шановні друзі!
І за щасливі дні."(Володимир Даник)
"А надія горить, як свіча,
І невпевнено так, і стооко!
Ну, чого нам завжди вистача
І біди, і тяжкої мороки?!
Але кожен погодитись рад –
Бо і доля до болю смугаста! –
Що країна маленьких зарплат –
Все ж... країна найбільшого щастя!"(Володимир Даник)
"Два півники щедрували,
До віконця припадали:
— Ко-ко, Ладо, ку-ку-рі-ку!
Тобі щастя, тобі віку,
Тобі сонця до світлиці,
А нам — пригорщу пшениці..."
(Володимир Коломієць)
"У Казковому Лісі на Великій Галявині відкрилася спеціалізована лісова музична школа з ведмежою мовою викладання. Директором школи був Бурмило Михайлович Ведмідь. Учителями — Пантера Ягуарівна (математика), Лисавета Патрикіївна (лісознавство), Мамонт Африканович (лісова історія), Жирафа Жирафіївна (лісова географія), Макак Макакович (фізкультура), Бегемот Гіпопотамович (співи і сольфеджіо). Вчилися в школі зайчик Кося Вухань, їжачок Колько Колючка, ведмежа Михайлик Ведмеденко, вовченя Вовчик Вовченко, лисеня Рудик Лисовенко, рисеня Раїска Мняу, козеня Зіна Бебешко, борсученя Боря Сук та інші звірятка…" (Всеволод Нестайко)
"Ранок. П'ять хвилин тому почався урок. У коридорах порожньо й тихо. Та ось хряскають вхідні двері. Спершу лунко — у вестибюлі,— потім глухіше — по коридору — дріботять швидкі кроки: якийсь неборака запізнився. Прочинились у кінці коридора двері якогось класу, і тоненький винуватий голосок жалібно писнув: "Можна?" Щось докірливо каже з класу вчителька. Двері зачиняються. І знову нікого. День почався. Порожньо й тихо в коридорах. Тільки шкільний кіт Сократ, весь у крейді й чорнильних плямах, виходить з-за рогу й поважно йде самісінькою серединою коридора. Він користується нагодою. Він добре знає, що, коли продзвонять на перерву, доведеться йому, задерши хвоста, чимдуж чкур-ляти звідси й "потім усю перерву гасати по школі, у уникаючи палких проявів дружби любителів природи. 4 Сократ іде й меланхолійно позирає на двері класів..." (Всеволод Нестайко)
"Біжить зимовим лісом Дід Мороз. За спиною — здоровенницький мішок з новорічними подарунками для дітей. Аж тут із-за куща несподівано вистромилася довга палиця, схожа на держак від мітли. Дід Мороз перечепився через неї і бебехнувся на землю, боляче вдарившись коліном об пеньок. Мішок покотився, розв’язався, подарунки посипались у сніг. Ох! Що ж це таке? Так болить коліно!.. Тепер клопіт матиму, бо тепер кульгатиму! А мені ж треба поспішати… І подарунки розсипалися, збирати треба… Ох, запізнююсь я, запізнююсь!.. А з-за куща почувся тихий сміх, потім свист. Враз знялася завірюха, і той, хто свистів і сміявся, умить зник…" (Всеволод Нестайко)
"В тиху нічку-новорічку
Божий Ангелок літав.
І дівчаткам, і хлоп'яткам
Сни спокійні дарував.
І зустрів маленьку Фею,
Що трудилась, як і він.
Фея казочки носила
Добрі-добрі в кожен дім.
І домовились летіти
Вони вдвох. Так веселіш!
Можна ще й погомоніти.
І зробити все хутчіш..." (Галина Римар)
"Світ чарівний приніс нам рік Новий,
всім нам добре, весело кружляти,
бо казка надворі і у нашім домі,
і радісно усім в святковім хороводі.Тож візьмімось за руки і заспіваймо дружно,
бо хороше нам жити у цім прекраснім світі,
де сонечко всміхається і стежечка рипить,
у кожен дім до всіх людей добро спішить."(слова і музика Галини Римар)
