Дві пісеньки про синє
Приснилося дівчинці синє,
вона розповіла пуп'янку,
а той узяв і розцвів
синім дзвіночком.
Приснилося дівчинці синє,
вона розповіла гніздечку,
а звідти випурхнула
синя пташка.
Приснилося дівчинці синє,
вона розповіла струмкові.
Тепер у синій хвилі і
рибка синя.
Приснилося дівчинці синє,
вона розповіла сопілці,
тепер ота пісенька
сумна-пресумна.
А що приснилося дівчинці —
хіба вона пригадає?
Але квітка цвіте,
пташка літає,
рибка пливе,
пісня ридає..
У синьої квітки
золоте серце:
вона любить срібну росину
і золоту осу.
У синьої пташки
золоте серце:
вона любить і золоте яєчко,
і сорокате.
У синьої річки
золоте серце:
вона любить і золоту рибку,
і рибку синю.
У синьої пісні
золоте серце:
вона любить і золоте слівце,
і срібну сльозу.
У нашої дівчинки
найзолотіше серце,
бо вона любить
і квітку з осою,
і пташку з яєчком,
і річку із рибкою,
і пісню зі смутком.
(Ігор Калинець)
За матеріалами: Ігор Калинець, Книжечка для Дзвінки, Видавництво «Веселка», 1991, стор. 41.