Іван Франко
ТИ ПЛАЧЕШ. СЛІЗ ГІРКИХ ПОТОКИ
Ти плачеш. Сліз гірких потоки
На твойому лиці блідому
Лишають слід свій – не глибокий,
Та замітний вже оку мому.
Ти плачеш. Ти, що відіпхнула
Любов мою, як сиротину,
Тепер надармо просиш, ловиш
Любові хоч би крапелину.
Твоєю дивною красою
Надармо всіх маниш ти к собі:
Се труп убитої любові
Не допуска любові к тобі.
І марно линуть, марно гинуть
Літа найкращі, молодії!
Ти пам’ятник живий, небого,
На гробі власної надії.
За матеріалами: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, стор.117 – 175.
Більше творів Івана Франка на нашому сайті:
Останні коментарі до сторінки
«"Ти плачеш. Сліз гірких потоки " - Іван Франко, збірка "Зів’яле листя"»:
Всьго відгуків: 0
+ Додати коментар