Володимир Самійленко
ІСТИННО РУСЬКІ ЗАСЛУГИ
Нам, щиро-русам, вічна слава!
Схиліться ж перед нами всі,
Бо через нас стоїть держава
В такій величності й красі.
Хоч погляд є такий загальний,
Що наша Русь сліпа й німа,
Зате в нас лад патріархальний
І конституції нема.
Хто сміє вимагати школи,
Яку народ би розумів?
Вона ж була б гніздом крамоли
І неслухняності рабів.
Дарма, що в нас оповиває
Народи всі страшна пітьма,
Зате в нас розрухів немає
І конституції нема.
Злочинці ще хотять земельки,
Щоб кожний злидень мав ланок...
Дурниці! Хіба в заможних з пельки
Дамо ми видерти шматок?
Хоч ми шлемо в Сибір голоту,
Де всім наділи дасть чума,
Зате в нас менше тут клопоту
І конституції нема.
Недоторканності статути
Хтось хоче занести в наш край...
Але ж кого і чим торкнути,
Зна добре кожний поліцай.
То річ дрібна, що сліз пролитих
Земля вже наша не прийма,
Зате ж так мало в нас небитих
І конституції нема.
Добробут людям, замість хльосту,
Могли б ми дать, та чорта з два:
Ми певні, що на душу просту
Заможність дуже зле вплива.
Хай будуть голі всі народи
В державі нашій, то дарма;
Зате немає в нас свободи
І конституції нема.
1911
За матеріалами: Володимир Самійленко. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Переспіви та переклади. Статті та спогади. Київ, "Наукова думка", 1990, стор. 169.
*******
Володимир Самійленко
ЩАСЛИВИЙ КРАЙ
(«ЕЛЬДОРАДО»)
Десь далеко єсть країна
Пишна, вільна, щастям горда,
Кожний там живе щасливо —
Держиморда, держиморда.
В тій країні люблять волю,
Всяк її шука по змозі
І про неї розмовляє —
У острозі, у острозі.
Там усяк говорить правду
Непідкупними устами,
Там за правду щира дяка —
Батогами, батогами.
Там неправді та злочинству
Не вважають і на волос,
Там злочинних зараз лають —
Та не вголос, та не вголос.
Там уряд «блюде» закони,
Дба про всіх, немов про рідних,
За провинності ж карає —
Тільки бідних, тільки бідних.
Суд там скорий: як ти винен,
То зашлють «без проволочки»,
А не винен, той відпустять —
Без сорочки, без сорочки.
В тій країні всякий може
По заслузі шани ждати:
Там на те хрести й медалі —
Для багатих, для багатих.
Там тверезість у повазі,
Видно скрізь тверезу спілку,
Всі там п’ють самую воду —
Та горілку, та горілку.
Там всі люди роботящі,
Там нарівні з мужиками
Всі пани працюють щиро —
Язиками, язиками.
Там широка воля слову:
Кожний пише все, що знає,
І цензура ліберальна —
Все черкає, все черкає.
Там письменникам за працю
Сам уряд складає дяку
І з тріумфом їх провадить —
В Сибіряку, в Сибіряку.
Там говорять по-французьки
Не то значні, а й лакеї
А пани всі мови знають,—
Крім своєї, крім своєї.
Там зібрались всі народи:
Москалі, «хахли», поляки,
І живуть вони так дружно —
Як собаки, як собаки.
Там живе племін усяких
Престрашенна мішанина,
І за те той край зоветься —
Русь єдина, Русь єдина.
2 січня 1886 року
За матеріалами: Володимир Самійленко. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Переспіви та переклади. Статті та спогади. Київ, "Наукова думка", 1990, стор. 95 - 96.