Більше...

Сатирична поезія Володимира Самійленка


Володимир Самійленко

ІСТИННО РУСЬКІ ЗАСЛУГИ

Нам, щиро-русам, вічна слава! 
Схиліться ж перед нами всі,
Бо через нас стоїть держава 
В такій величності й красі.
Хоч погляд є такий загальний,
Що наша Русь сліпа й німа,
Зате в нас лад патріархальний 
І конституції нема.

Хто сміє вимагати школи,
Яку народ би розумів?
Вона ж була б гніздом крамоли 
І неслухняності рабів.
Дарма, що в нас оповиває 
Народи всі страшна пітьма,
Зате в нас розрухів немає 
І конституції нема.

Злочинці ще хотять земельки,
Щоб кожний злидень мав ланок...
Дурниці! Хіба в заможних з пельки 
Дамо ми видерти шматок?
Хоч ми шлемо в Сибір голоту,
Де всім наділи дасть чума,
Зате в нас менше тут клопоту 
І конституції нема.

Недоторканності статути 
Хтось хоче занести в наш край... 
Але ж кого і чим торкнути,
Зна добре кожний поліцай.
То річ дрібна, що сліз пролитих 
Земля вже наша не прийма,
Зате ж так мало в нас небитих 
І конституції нема.

Добробут людям, замість хльосту, 
Могли б ми дать, та чорта з два:
Ми певні, що на душу просту 
Заможність дуже зле вплива.
Хай будуть голі всі народи 
В державі нашій, то дарма;
Зате немає в нас свободи 
І конституції нема.
1911

За матеріалами: Володимир Самійленко. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Переспіви та переклади. Статті та спогади. Київ, "Наукова думка", 1990, стор. 169.

 

*******

 

Володимир Самійленко

ЩАСЛИВИЙ КРАЙ
(«ЕЛЬДОРАДО»)

Десь далеко єсть країна 
Пишна, вільна, щастям горда, 
Кожний там живе щасливо — 
Держиморда, держиморда.

В тій країні люблять волю,
Всяк її шука по змозі 
І про неї розмовляє —
У острозі, у острозі.

Там усяк говорить правду 
Непідкупними устами,
Там за правду щира дяка — 
Батогами, батогами.

Там неправді та злочинству 
Не вважають і на волос,
Там злочинних зараз лають — 
Та не вголос, та не вголос.

Там уряд «блюде» закони,
Дба про всіх, немов про рідних, 
За провинності ж карає — 
Тільки бідних, тільки бідних.

Суд там скорий: як ти винен,
То зашлють «без проволочки»,
А не винен, той відпустять — 
Без сорочки, без сорочки.

В тій країні всякий може 
По заслузі шани ждати:
Там на те хрести й медалі — 
Для багатих, для багатих.

Там тверезість у повазі,
Видно скрізь тверезу спілку,
Всі там п’ють самую воду —
Та горілку, та горілку.

Там всі люди роботящі,
Там нарівні з мужиками 
Всі пани працюють щиро — 
Язиками, язиками.

Там широка воля слову: 
Кожний пише все, що знає,
І цензура ліберальна —
Все черкає, все черкає.

Там письменникам за працю 
Сам уряд складає дяку 
І з тріумфом їх провадить —
В Сибіряку, в Сибіряку.

Там говорять по-французьки 
Не то значні, а й лакеї 
А пани всі мови знають,—
Крім своєї, крім своєї.

Там зібрались всі народи: 
Москалі, «хахли», поляки,
І живуть вони так дружно —
Як собаки, як собаки.

Там живе племін усяких 
Престрашенна мішанина,
І за те той край зоветься — 
Русь єдина, Русь єдина.
2 січня 1886 року

За матеріалами: Володимир Самійленко. Поетичні твори. Прозові твори. Драматичні твори. Переспіви та переклади. Статті та спогади. Київ, "Наукова думка", 1990, стор. 95 - 96.


Останні коментарі до сторінки
«Сатирична поезія Володимира Самійленка»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті