Більше...

"Ринг" (Борис Олійник)


Борис Олійник

РИНГ

 І  гнів,  і  жах.  І  білі  маски
Облич. І злами рук, як ринв.
 І  от  затихло. Тільки  пласко
Лисніє  квадратовий ринг.

 Там  не  суперник  мій, а ворог
Зіперсь  бундючно  на  канат.
 Над  ним  у  чорному, як  ворон,
 Чаклує  хижий  секундант.
 
 Той  ворог  хитро,  як  лисиця,
 Мені  готує  рішенець.
 Нахабно  в  праву  рукавицю
Кладе  для  певності  свинець.

 Суддя  те  бачить. Та...  не  баче.
 Вони  у  змовинах  давно.
 Та  й  переможців  же  тим  паче
Не  судять  потім  все  одно.

 А  зал,  як  тур,  реве  безжально.
 Назад  одрізано  путі:
 Мій  секундант  у  роздягальні
Лишив  рушник  на  видноті.

 Що  ж,  буде  бій. Важкий. Без  правил.
Мій  ворог — публіки  владар —
 Мені  вцілятиме  ісправа  
Під  серце  зважений  удар.

 Він  буде  бить  мене, як схоче:
 І  знизу,  й  справа,  і  згори.
 І  нижче  пояса.  І  очі
Схова  продажний  рефері.

 Я  все  стерплю  в  жорстокім  герці,
Аби  лише,  зберігши  стиль,
 Не  пропустить  удару  в  серце.
 Не  пропустить...  Не  пропустить...
 
 Ще  буде  потім  раунд  третій.
 І,  вже  коли  в  канатний  скрут
Я  буду  ворогом  припертий
І  загнаний  в  четвертий  кут,

 Коли,  нахабний  і  безкарний,
Повірить  він  у  мій  кінець
І  для  останнього  удару
Зведе  з  правицею  свинець,—

 Я  визбираю  в  жмуток  силу
Своїх  поразок  і  удач  —
 В  ім’я  отця,  і  духа, й  сина
 Обрушу  з  лівої  удар
 
Такий,  що  раптом  ляже тиша.
 І  стануть  зайві  лікарі.
 І  марно  буде,  наче  миша,
Метатись  підлий  рефері.

 То  буде  бій... А  зараз  мертво
Лисніє  холодом  квадрат.
 Іду,  і  поруч  твердо
 Крокує  Честь  —  мій  секундант.

За матеріалами: Олійник  Б. І. Поезії. Передмова  Володимира Моренця. Художник  В. Є. Перевальський. Київ. Видавництво  художньої  літератури  «Дніпро»,  1986, стор. 45 - 46.  


Останні коментарі до сторінки
«"Ринг" (Борис Олійник)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті