Прислів'я та приказки про українських козаків

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО УКРАЇНСЬКИХ КОЗАКІВ    

(записав Володимир Плав'юк)

Козак з біди не заплаче. (Козак шаблею обороняє себе, а не сльозами)**.

Козак із бідою, як риба з водою. (Козак без пригод, як риба без води жити не може).

Козак мовчить, а все знає. (Він не вихапується з бесідою, не вихваляється. Уміє задержати тайну).

Не втечи козаку від Січи. (Козаки так зживалися на Січи з товариством та з порядками, що коли покинули Січ, то тужили за нею і навідували її, як паломники святе місце).

Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене, хоч на хвилинку. (Так дразнять дівчину, що виглядає свого милого).

От так по-козацьки, нема хліба, їдять пляцки. (Жартом, коли нема хліба).

Пропав козак, ні за цапову душу. (Пропав марно, і то без великої причини).

Терпи козаче, атаманом будеш. (Терпеливість доводить до успіху).

Тому козак гладкий, бо наївся, заснув і не має гадки. (Живе безжурним життям).

У козака: кінь і кульбака. (Тільки його й майна, більше він і не хоче).

Степ, та воля — козацька доля. (Козак нічого більше не бажає, як свободи).

Чи сяк, чи так, не боїться козак. (Характеристика козака, бути смілим і відважним).

Ще не вмерла козацька мати. (Рід людей, які люблять свій нарід і готові посвятити себе за нього, ніколи не переведеться).

Як череді без личмана, так козакам без гетьмана. (І череда, і козаки мусять мати провід. Личман — старший пастух. Гетьман — начальник козаків. Череда — гурт рогатої худоби, або овець).

*******************

Добрий козак баче, де отаман скаче. (Про доброго козака або робітника)**.

Козак журби не знає. (Про чоловіка, який ніколи не журиться).

Козак коли не п’є, то ворогів б’є, а все не гуляє. (Жарт).

Козак хоч і на ріллі осяде, а честі своєї лицарської не забуде. (Про козацьку гордість).

Козакові море по коліна. (Сміливий нічого не боїться).

Козача потилиця панам не хилиться. (Українські козаки були дуже свободолюбиві і нікому не корилися).

Куди козака доля не закине - все буде козак. (Козак всюди залишається сміливим і відважним).

На козаку і рогожа пригожа. (Гарному чоловікові всяка одежа до лиця).

То не козак, що отаманом не думає бути. (Добрий робітник хоче добитися успіху і стати керівником).

Щирий козак ззаду не нападає. (Добрий воїн чесно веде бій).

Що за холод, як козак молод. (Молоді легко переносять холод).

Що козак чує, те на вус мотає. (Кмітливий чоловік усе бачить і запам'ятовує).

**  В дужках подається пояснення значення кожної приказки.
 
 
За матеріалами:  

Приповідки або українсько-народна філософія. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк. Том перший. Едмонтон, Альберта, 1946, стор. 161 - 162.

Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир Плав’юк, Том II, Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996, стор. 134 - 135.