Українські народні приказки про бажання:
Від краю до краю всім добра бажаю.
Тост в великім товаристві.
Віншую, віншую, бо пироrи чую.
Жарт, коли ricть застане пироrи на обід.
Найменша птичка бажає мати свое rніздечко.
Бажання бездомного чоловіка мати свою хатинку.
Печеноrо льоду забажае, та ще й у Петрівку.
Забажає зовсім не можливе. Дістати льоду у Петрівку було колись зовсім неможливою річчю. Петрівка - піст перед святом апостола Петра і Павла 12 липня
Пошли, Боже, з Неба, всьoro, що нам треба.
Щира просьба конечних речей.
Сам не знає, чоrо забажає.
Вередливий: раз хоче цьоrо, а раз що іншого.
Хай тoro не бажиться, що хати не держиться.
Не забажає й такoro, що йоrо ніде немає.
Хто більше має, той більше бажає.
Людська пожадливість не мае границь.
Хто не бажає, той і не має.
Хто не хоче мати, той і не буде мати.
Хто чужоrо не хоче, дай, Боже, щоб cвoгo не мав.
Оправдують себе злодії та ошуканці.
Що не rодиться, Toro хай і не бажиться.
Що заборонене Божим та людським законом, тoro не бажай.
За матеріалами: ПРИПОВІДКИ або українсько-народна філософія. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк. Едмонтон, Альберта, 1946, с.8
***
Ворогові не бажаю, що я на своїй голові маю.
Коли хтось має велике лихо або багато неприємностей.
За матеріалами: УКРАЇНСЬКІ ПРИПОВІДКИ (другий том) Зібрав Володимир С. Плав’юк, Том II, Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996