Оксана Сенатович, "Вчиться вересень читати" - вірші про школу і школярів


Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Вірші про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка.

 

Завантажити ілюстровану збірку віршів Оксани Сенатович "Вчиться вересень читати" (djvu.zip)

Завантажити текст збірки Оксани Сенатович "Вчиться вересень читати" (txt.zip)

 

Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Збірка віршів про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка.

 

 

Оксана Сенатович

В ШКОЛУ ЇДУТЬ БУКВАРІ

Поїзд осені гуде,
Серпень поїзда веде,
через гори, через доли
букварі везе до школи.
І на станції на кожній,
на зупинці придорожній —
скрізь вітають залюбки
букварів трудівники.
На зупинці "Хліб і сіль"
повно люду звідусіль.
Сівачі та комбайнери,
трактористи і шофери
тиснуть руки букварям:
— Хай щастить у школі вам!
Хліб і сіль водити з вами
будем раді повсякчас,—
золотими буханцями
пригощатимемо вас!
На зупинці Чепурненькій,
не великій, не маленькій,
букварі перед кравцями
стали рівними рядами.
І кравці гостей вітають,
в школу форми підбирають —
сині блузочки, штанці
ще й біленькі комірці.
На зупинці Чобіток
знову серпень дав гудок.
Гомінка шевців громада
букварі вітати рада!
Майстер фабрики чудову
виголошує промову: —
Ось гора взуття стоїть,
на здоров'ячко зносіть!..
...Від зорі і до зорі
в школу їдуть букварі.
Поїзд осені гудками
сповіща — не за горами
ждана станція кінцева —
Першо-першовереснева,
де у класах гомінких
ждуть школярики на них.

 

 

Оксана Сенатович,  Вчиться вересень читати, вірші про школу і школярів

 

 

ВЧИТЬСЯ ВЕРЕЧЕНЬ ЧИТАТИ

Вчиться вересень читати,
Вчиться літери складати.
Засміявся тихо вітер:
— А склади-но ОСІНЬ з літер!
Вдарив вересень тривогу:
мХто прийде на допомогу?!
Огірок озвався ґречно:
— «О» віддам я, безперечно,
раз оказія така! —
Стала гірка з огірка.
Тут світання нагодилось,
також чемно уклонилось:
— «С» охоче віддаю,
бо вітанням я стаю.
Ціле «ІН» індик приніс
в подарунок: — Прошу, друже!..
Дик, кабан великий дуже,
навпростець пішов у ліс.
Мовить вересень про себе:
— Ще м'якого знака треба! —
І підходить до коня:
— Дайте знак пом'якшення!
— Що ж, бери! — промовив кінь,
і з коня зробився кін...
ОСІНЬ — вересень читає
і на радощах аж сяє.
Вітру ж — соромно, і вітер
каже Вересню: — Із літер
можу «І» віддать тобі!
— Пізно, вітре, далебі,
віддавати «І» тепер,
як тобі я носа втер!

 


 

Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Збірка віршів про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка. Дорога до школи.

 

 

ДОРОГА ДО ШКОЛИ

Баба й дідо, мама й тато,
одягнувшись, як на свято,
всі по черзі в школу ходять,
букваря за руку водять!
Так проходять дні за днями:
сьомий ранок — черга мами!...
Хтось кепкує з букваря:
— Вже затямити пора
цю дорогу, щоб самому
йти до школи і додому!
А буквар лишень зітхнув,
мамі жалібно шепнув:
— Я ще літер всіх не знаю,
по складах слова читаю
і не можу ще дороги
скласти сам, без допомоги!

 


 

Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Збірка віршів про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка. Акуратний снігопад

 

 

АКУРАТНИЙ СНІГОПАД

Сів Іванко, пише: САД...
Помилився — вийшло: ПАД.
Перекреслювать негоже —
«П» образитися може. —
Хай вже пад той
буде падом, почекає трохи сад.
Допишу я СНІГ — і буде
акуратний СНІГОПАД.

 

 

 

Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Збірка віршів про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка. Рятівники

 

 

РЯТІВНИКИ

В букварі кричить ведмідь:
— Ох, тону, допоможіть! —
Під чорнилом заєць зник...
В класі — паніка і крик:
потекла ріка чорнила,
дві сторінки затопила!

Заревли сирени грізно:
— Ще не пізно! Ще не пізно! —
Рятувальники прожогом
опинились за порогом,
у машини посідали,
швидше вітру поспішали.
Вслід за ними вулицями
мчали авта з лікарями.
Водогінники завзяті
наступали їм на п'яти.
Дорога хвилина кожна —
врятувати звірів можна!
А ріка шумить, бурлить
хоче човен затопить.
Водогінники в цей час
принесли насос у клас,
до насоса, як належно,
підключаючи потік,
скерували обережно
течію у водостік.

Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Збірка віршів про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка. Рятівники

 

Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Збірка віршів про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка. Рятівники

 

 

Стало тихо в букварі.
Оточили лікарі
звірів мокрих і сумних.
— Що болить? — питають в них.
По складах звірята кволі
всенькі виповіли болі:
— Дуже важко жити нам,
і звірятам, і пташкам.
Ось погляньте: в букварі
плачуть чорні снігурі,
а собачці вісім ніг
домальовано на сміх...
О, як часто ми тонули! —
звірі змовкли і зітхнули.

 

Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Збірка віршів про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка. Рятівники

 

І закінчили на тому,
що не зичили б нікому,
навіть ворогові, мати
нечупару-школяра,
що не вміє шанувати,
цінувати букваря!
— Стид,— ведмідь сказав,— за нього,
неохайного такого!
— Сором! — заєць повторив,
очі вушком затулив...
Всі, хто був у класі, хором
загукали:
— СОРОМ! СОРОМ!

 


 

Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Збірка віршів про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка. Нечитаний лист

 

 

НЕЧИТАНИЙ ЛИСТ

Написала неділя листа,
понеділок отримав, та —
часу читати не мав —
вівторкові передав.
Вівторок, з листом у кишені,
допізна точив теревені...
Нечитаний лист спросоння
тицьнув на підвіконня.
Середа не мала бажання
починати читати зрання:
— Прочитаю, лише не тепер...
не тепер, а, можливо, в четвер.
Четвер, протираючи очі,
і знати листа не хоче:
— Хоч хата моя не скраю,
а жодних листів не читаю.
П'ятниця — руки в боки:
— Без листів маю досить мороки!
Мушу постановити —
йти в кіно чи уроки робити?
Носом крутнула субота:
— Читання — марудна робота.
Неділя не вчиться у школі
і має часу доволі...
Неділя раненько, з листом у руках,
скипіла, розгнівана страх:
— Я — вихідна, й поготів —
не перечитую власних листів...
Безпритульно тинявся щодня
розпорядок шкільного дня.
А чому? Та ви ж знаєте, друзі,—
він у руки попав ледацюзі!

 

 

 

Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Збірка віршів про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка. Роль забудька грав Іванко.

 

 

РОЛЬ ЗАБУДЬКА ГРАВ ІВАНКО

Розучили ми на славу
до Травневих свят виставу.
Наш Іванко у натхненні
роль Забудька грав на сцені.
Мимоволі, мимоволі
хлопець звик до тої ролі,
що й забув на другий день
всім казати «Добрий день!»
Почали Іванка вчити: —
Не годиться так робити! —
Відіслали хлопця зрання
відшукати привітання.
Він шукав його поволі —
спершу вдома, після в школі.
Дуже пізно, звісна річ,
він приніс нам добру ніч!
Добра ніч минула живо,
день знайшовся сам щасливо.
Тут ні сіло ні упало —
до побачення пропало.
І сказали ми: — Доволі!
Вже виходь з тієї ролі —
бо забудеш ще якраз
перейти у другий клас!!

 


 

Оксана Сенатович. Вчиться вересень читати. Збірка віршів про школу і школярів. Малюнки Анатолія Василенка. про Іванкові п'ятірки

 

 

ПРО ІВАНКОВІ П'ЯТІРКИ

Йшов Іванко - вгору ніс,
на плечі п'ятірки ніс.
Шляхом, втішений безмежно,
ніс п'ятірки обережно,
бо за довгий час од них
відзвичаїтися встиг.
Та й вони від нього теж
відзвичаїлись без меж,
з ним вже й мову повести
не наважаться на «ти».
Кажуть: — Мабуть, вам, Іванку,
важко так безперестанку
нас нести,— то ми за вами
підем власними ногами!
— Що ви! — хлопчик у тривозі.—
Ще заблудитесь в дорозі,
і не будемо у мами
пригощатись пиріжками!

 

За матеріалами: Сенатович Оксана. "Вчиться вересень читати". Ліричні і сатиричні вірші про школярів.  Художник: Василенко Анатолій. Київ, Видавництво «Веселка», 1977 рік.

 

Більше віршів про школу на нашому сайті:
 
Вірші про школу, вірші для детей
Школа - надзвичайно важливе місце для формування світогляду і розвитку сучасної людини. Багато відомих людей висловлювали свої думки щодо значення школи, і навіть присвячували шкільному життю свої твори. Нижче пропонуються вірші про школу від відомих українських поетів.

Останні коментарі до сторінки
«Оксана Сенатович, "Вчиться вересень читати" - вірші про школу і школярів»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми