Іван Франко
ОЙ ТИ, ДУБОЧКУ КУЧЕРЯВИЙ
Ой ти, дубочку кучерявий,
Ой, а хто ж тебе скучерявив?
Скучерявили густі лози,
Підмили корінь дрібні сльози.
Скучерявили темні ночі,
Зранили серце чорні очі.
Чорнії очі, пишна врода.
Гордая мова, непогода.
Гордая мова – вітер зимний,
Вічна розлука – жаль нестримний.
Вже ж моє серце сохне, тане,
Вже ж моя краса в’яне, в’яне.
Вже моя сила слабне, гнеться,
Вже мені весна не всміхнеться.
Падуть листочки зв’ялі, зв’ялі –
От так і сам я впаду далі.
Решту красоти, решту сили
Поріжуть живо острі пили.
Острії пили, людська злоба,
Стопче байдужість, як худоба.
За матеріалами: Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, стор.117 – 175.
Більше творів Івана Франка на нашому сайті: