На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

18. "Мати навчання не повинна стати мачухою" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")


Василь Сухомлинський

СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ

 

18.    МАТИ НАВЧАННЯ НЕ ПОВИННА СТАТИ МАЧУХОЮ

 

Повторення — мати навчання, твердить народна педагогіка. Але нерідко буває, що добра мати стає злою мачухою. Це трапляється тоді, коли учень змушений протягом дня чи кількох днів зробити те, що робилося тижнями й місяцями, наприклад повторити матеріал, що вивчався протягом десяти, дванадцяти й більше уроків. Безліч фактів і висновків звалюються на плечі учня, у голові його все переплутується. Але ж одночасно з повторенням матеріалу з одного предмета треба вивчати й інші предмети! Нормальна розумова праця стає неможливою, сили учня підриваються.

Як же педагогічне правильно організувати повторення? Передусім я раджу враховувати специфіку предмета й конкретного матеріалу. Повторити кілька параграфів з фізики і кілька параграфів з історії, скажімо, в IX класі — далеко не одне й те саме.

Даючи повторювати правила, закони, формули, висновки з таких предметів, як фізика, алгебра, геометрія, хімія, досвідчені педагоги беруть за основу виконання практичних завдань — вправ, задач, малюнків, схем тощо. При цьому вчитель особливо дбає про те, щоб для виконання одного практичного завдання потрібно було знати два чи більше узагальнення. Під час виконання роботи такого характеру відбувається дуже потрібний для розумового розвитку процес трансформації знань — узагальнюючі істини переосмислюються в їх взаємозв’язках і взаємозалежностях. Учень дивиться на факти, предмети, явища з нового, невідомого раніше для нього боку. Наприклад, учитель математики дає для повторення ряд задач, розв’язуючи які, учень мислено повторює і об’єм геометричних фігур, і тригонометричні функції. Багаторічний досвід переконує: якщо одне теоретичне узагальнення стикається, пов’язується, «зчіплюється» з іншим, відбувається немовби стрибок у трансформації знань: обидві істини глибше осмислюються, учень бачить у теоретичних узагальненнях те, чого він раніше не бачив, ясність одного немовби робить яснішим інше.

З таких предметів, як алгебра, геометрія, фізика, раджу вдаватися до повторення, яке в практичній роботі кращих учителів нашої школи називається комплексним. Воно може мати багато різновидів. Наприклад, кожному учневі дається завдання зробити модель геометричної фігури, на якій повторюється ряд важливих формул. Або за завданням учителя учні роблять схематичні побудови геометричних фігур, на яких можна показати наочно кілька теорем.

Інший характер має повторення з гуманітарних предметів, наприклад, з історії, літератури. Повторити матеріал, вивчений на 7—8 уроках, — це значить прочитати 40—50 сторінок. Тут, звичайно, не можна повторювати з тією самою настановою, що і в процесі вивчення матеріалу. Повторюючи значний за обсягом матеріал, треба ніби віддалитися від нього, щоб чіткіше було видно головне й непомітним стало другорядне. Якщо учні, повторюючи, перечитують усе підряд, стається перевантаження, а головне — з уваги школярів випадають провідні ідеї матеріалу, знижується виховний вплив цих ідей.

Треба вчити дітей віддалятися від матеріалу — не помічати деталей і придивлятися до головного. Присвячуйте окремі уроки повторенню тем, розділів з історії, літератури, показуйте, як повторювати без читання всього підряд. Чим значніше коло знань, які «зчіплюються» з повторюваним на уроці (а потім і вдома) матеріалом, тим глибше його засвоєння.

Учіть своїх вихованців, особливо старшокласників, відхилятися від другорядного й зосереджувати увагу на головному. Це вміння — одна з основ формування світогляду.

Є ще один вид повторення. Викладаючи математику, фізику, хімію, біологію, я завжди дотримувався однієї важливої, на мій погляд, вимоги: в робочому зошиті з кожного предмета на спеціально відведеному полі червоним олівцем записується те, що назавжди треба запам’ятати. Ці правила, формули, закони та інші узагальнення учень повторює, проглядаючи робочий зошит (з математики і фізики — раз на тиждень, з хімії — раз на два тижні, з біології — раз на три тижні). 

За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Сто порад учителеві. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 466 - 468.

 

Більше порад від Василя Сухомлинського:

Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві" 

Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.


Останні коментарі до сторінки
«18. "Мати навчання не повинна стати мачухою" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")»:
Всьго відгуків: 0    + Додати коментар