Марія Пономаренко
ПОДАРУНОК
Настала весна. Багато клопотїв з'явилося у звірів та птахів. Усі вони чепурили свої оселі, лісові галявини. Дехто змінював вбрання: зайці скидали білі шубки, а натомість одягали сірі, вовки та ведмеді лише обновляли старі кожухи, бо не звикли міняти кольору.
Та найбільше метушились малята, потай від усіх готуючи подарунки, адже незабаром — мамине свято. У цей день на головній лісовій галявині мали зібратися найповажніші мешканці лісу й вирішити, кому ж присудити головний приз за найкращий подарунок.
Засмучений, сидів у своїй хатинці лише зайчик Сіра Шубка. Йому теж хотілося порадувати маму, проте він ніяк не міг придумати для неї подарунка. Ось зайчик вийшов надвір. У лісі де не глянь — біжать струмки.
На горбочку, якраз біля головної галявини, побачив зайчик Сіра Шубка блакитну квіточку на тонкій стеблині.
— Хто ти? — запитав зайчик.
— Пролісок, — відказала квіточка, — Дуже соромно не знати мене, адже розквітаю я щовесни.
— Це моя перша весна, — зніяковів зайчик, — тому й не чув про тебе,
— Ага, он воно що! — розсміявся пролісок. — А чому ти такий засмучений?
— Як же мені не сумувати? Завтра мамине свято, а я подарунка ще не маю.
Пролісок співчутливо подивився на зайчика, трохи подумав та й каже:
— То, може, візьми мене та й подаруй своїй мамі...
— Як же я візьму?! — розгубився зайчик. — Ти ж тоді не будеш рости.
— Звісно, не буду, — зітхнув пролісок, — але ж ти не маєш подарунка. Усі матимуть, а ти — ні.
— Дякую тобі, проліску, — раптом зраділо зайченя. — Тепер я знаю, що подарувати мамі!
І ось в день свята мам геть усі дітки прийшли на головну лісову галявину. Кожне з них принесло дбайливо загорнений у торішнє листя подарунок.
Тільки в Сірої Шубки в лапках не було нічого. Подарунки ті були й справді напрочуд гарні: різьблені скриньки й розфабовані мисочки, горішки і ткані рушнички, вишивані серветки й намисто з шипшини. Нарешті дійшла черга й до Сірої Шубки. Зайчик узяв маму за лапку й повів на горбочок: там синіла квітка.
— Я дарую тобі, матусю, ось цього проліска. Тільки зірвати його я не міг, адже він тоді не ростиме. Дякую тобі, мій любий синочку, — розчулилася зайчиха, — Дякую за чудовий подарунок!
Коли ж усі подарунки було мамам вручено, лісових мешканців звернувся ведмідь на ймення Буркотун:
— Ми тут порадилися й вирішили головний приз віддати зайчикові Сірій Шубці,
— Ура! — закричали звірята, бо їм сподобалися слова старого ведмедя,
— Тримай міцно! — Буркотун подав зніяковілому зайчикові лозяного кошика, вщерть наповненого рожевобокими яблуками, ще восени зірваними з лісової яблуньки. — їж на здоров'я, та не забудь маму почастувати, — Буркотун весело примружив очі,
— Не забуду! — сказав зайчик і подав кошик із яблуками мамі.
За матеріалами: "Чарівне яєчко". Оповідання, вірші, загадки, казки для дошкільнят. Видавництво "Белкар-книга", Харків, 2009. Художники: К. Самойлов, Л. Белякова, стор. 19 - 20.
Дивіться на нашому сайті поезії, присвячені мамі:
"Моя люба мати,
Калиновий цвіт,
В тобі, рідна мати,
Весь мій любий світ.
В тобі моє щастя,
В тобі моя ціль,
Моїм твоє горе,
Моїм є твій біль..."(Юрко Шкрумеляк)
Читайте багато гарних віршів про маму від Марійки Підгірянки, Юрка Шкрумеляка, Валентини Бондаренко, Марії Пономаренко, Олеся Лупія, Варвари Гринько, Наталки Талиманчук, Віктора Геращенка, Наталі Забіли, Анатолія Костецького, Андрія Малишка, Євгена Сверстюка, Романа Завадовича, Лідії Компанієць, Віктора Геращенка, Наталки Позняк, Миколи Подоляна, Василя Симоненка, Ірини Жиленко, Володимира Підпалого, Степана Олійника та інших відомих українських поетів.
Клас