ВІЗНИК ТА ГЕРАКЛ (1)
Одного разу запріг селянин волів та й поїхав у поле.
Саме в ту пору випали дощі, й дорога була слизька, а де траплялася глина — зовсім годі проїхати. Воли ледве спустилися з крутого узвозу й дісталися краю поля. Обіч дороги була канава, і воза занесло туди.
— Що ж тепер робити? — розпачливо вигукнув селянин.— Я дуже кваплюся! Як витягти воза з багнюки? А може, покликати Геракла? Він, далебі, Допоможе.
Та й заходився гукати:
— О всесильний Геракле, прийди й витягни мого воза з канави, тобі це за іграшку! Ти ж добрий! Допоможи мені!
Довго кликав селянин; нарешті Геракл з'явився Й сказав:
— Чоловіче добрий! Цього воза можна витягти самому: треба взятися за колеса й вирвати їх з глини, та підігнати волів. Спершу-потрудися, спробуй сам собі допомогти, а тоді вже клич мене. Бо як сам нічого не робиш — нема за чим когось кликати.
(1) Геракл (Геркулес) — в грецькій міфології — герой, втілення мужності, відваги, сили, працелюбності.
За матеріалами: "Езопові байки". В переказі П. Цімікалі. Київ, "Веселка", 1972
