Більше...

"До моря" - вірш Миколи Вороного


ДО МОРЯ

Чолом тобі, синє, широкеє море!
Незглибна безодне, безмежний просторе,
Могутняя сило — чолом!
Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,
Думками скоряюсь, душею молюся,
Співаю величний псалом.
Міцне, необорне!. Ні грому, ні хмари
Не страшно тобі, не боїшся ти кари —
Само собі вищий закон.
Звабливе, розкішне!. В тобі й раювання,
І мрія солодка, і втіха кохання,
І любий та лагідний сон.
Прийшов я до тебе змарнілий та бідний,
Проте не чужий, але близький та рідний,
Тобі-бо віддавна я свій.
І ось я з тобою душею зливаюсь,
В просторі блакитнім на хвилях гойдаюсь,
Втопаю в безодні твоїй!.
Як ти - неосяжне, хитке, таємниче,
Як ти - чарівливе, як ти — бунтівниче,
Така ж і душа у співця;
Тому і до тебе вона так прихильна,
Що пут і кайданів не зносить — і вільна
Бурхає, як ти без кінця.
(1901)

Джерело: http://libruk.in.ua/


Останні коментарі до сторінки
«"До моря" - вірш Миколи Вороного»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті