Галина Римар. "Абетка"

- Ананаси, апельсини
і банани в магазині
достигають на полиці, -
каже Алла своїй киці.

Б

Біг баранчик на базар
вибирати славний крам:
блузку білу - для матусі,
брилики - собі й дідусю.
Братику - ліхтарика,
сестричці - букварика!

Баранець маленький мріє,
щоб усі були щасливі!

В

Волик віз візок добра:
вовну, весла, два відра,
в'язку дров, травицю
й чистую водицю.

Волик наш переїжджав.
Що у возик він поклав?

Г

Ґ

Бджілоньки ґаздують ґречно,
нектар носять з квітів гречки.
Сіли на калини ґронце,
ще й на аґрус під віконце.

- Хто це? - гусонька пита. -
Це ґі-ґе-ґе-ґедзь літа!

- Ґава гусці каже: - Ні!
То не ґедзь, а бджілоньки!

Д

Дощ вперіщив, мов з відра.
Парасолі у руках.
Дітки хмарки закликали,
щоби грядки поливали.
У відерця із дашків
ллє водиця: дзінь, дзінь, дзінь...
І городинка зраділа!
І діброва звеселіла!

Е

Еверест - найвища точка
на усій Землі.
Майже дев'ять кілометрів -
висота її.
А найвища в Україні -
Говерла в Карпатах.
Вона - більш двох кілометрів.
Отаке, малята.

А єноти мають звичку
усе мити у водичці.
Дощик в річку воду ллє -
І в них чиста їжа є.

Ж

Живуть жирафи і не тужать,
багато бачать з висоти.
Їм гарно все на світі видно:
і вежі, й замки, і річки!

Жирафеняток не лякають
колючі гілочки дерев,
листочки високо дістануть -
й ласують ними кожен день.

Жирафеня слухняне вчиться,
в житті наука знадобиться.

З

И

Ич,
сич!
У сича
дітки дивляться
з дупла.
Мама й тато
сиченятам
носять
ящірок,
комашок.

І

Ігорю сказала Інна:
- По стежині білка бігла
й з лісу принесла гостинці,
ось - горішки у торбинці!
- Грецькі, у міцних сорочках?
- Ні, ліщинові, в віночках!

Ї

Й

- Ой, який колючий йорж! -
йойкнув малий Йосип.
Йодом ранку обробив.
Більш йоржа не просить.
Нехай плаває собі
на просторі у воді!

К

Каже Кіра до Катрусі:
- Клешні в рака - наче руки:
собі їжу добуває
й себе ними захищає.

Кроїли комарики
сукні й сорочки,
а зшивали нитками
павучки-ткачі.
На ярмарку крам такий
в попиті якраз,
тож за кілька лиш хвилин
розмели все враз.

Л

Лінивець, ласка, лань і слон
гуртом ладнали телефон.
Щоб мами знали, де вони,
й спокійними завжди були.

Літечком лілеї любі
заквітчали садок Любі.

М

В магазині мавпа Міна
мандарини всі поїла!
Не пускають мавпу Міну
відтепер до магазину.

Який сором, мавпенятку!
Вже привчайся до порядку!

Н

Найдорожчий для матусі
подарунок нині,
що зроблений рученьками
Настуні і Ніни.

О

Пеліканчик пізно встав, 
потягався, позіхав.
І подався риб гукати - 
буде їм пісень співати.

Запитав:
- Вам реп чи джаз?
Маю ноти про запас!

Р

У неділеньку раненько
вся родинонька дружненько
по грибочки в ліс ходила.
Гарно в лісі - тихо, мило!

Весело Руслану й Ромі -
у них кошик повний-повний:
сироїжки - пречудові,
різно-різнокольорові!

Равлик хлопців привітав:
- Не ловили в лісі ґав!

С

Т

У

Куди Устим і Улянка
їдуть у трамвайчику?
В ботанічному саду
зацвіли кущі бузку!
Пташечки тут так співають!
Весну милу величають.

Ф

Ми з Фаїною удвох
фартушки вдягали,
і матусі, і бабусі
все допомагали.

А тоді біля фонтану
феєчок чекали.
А опісля фільм цікавий
всі переглядали.

Звечоріло. Раді ми -
файно день свій провели!

Х

Дитя хліба не доїло
й кинуло під ноги.
І маленька Харитина
промовила строго:

- Ох, маленький, мусиш знати:
хліб - не м'яч, він - не для гри.
Бо без хлібця всі голодні.
Он синичкам занеси!

Хлопчик крихти всі зібрав
і заніс у двір пташкам.

Ц

- Оце, - цвірінькнув горобець 
до чаплі й до сороки, -
в цеберко дощ води налив,
зварім собі компоту!

З лужка озвався баранець:
- Цікава пропозиція!
Я принесу сухих дровець.
Цикорію... Корицю...

- З цикорієм - то не компот, -
поправила синичка.
- А цукру де візьмемо ми? -
спитав цвіркун з вербички.

Куниця чайника знайшла.
Компот зваривсь - на славу!
Й без цукру - із шовковиці,
з суничок, винограду.

Ч

Віршик для малечі
про цікаві речі.

З очерету чаплі сірі
черевички славні шили.

Їжачок допомагав:
голочки їм підбирав.

Чибіс теж в пригоді став -
він замовлення приймав!

Черепаха: - Бач, які
узуваночки зручні!

І замовила малятам
черевиченьки до свята!

Ш

Шила шубку для шиншили
швачка Шура три години.
Шість котушечок пішло
й вовни-шерсті - пів кіло.

Щ

Щиглики - вродливі птиці.
Красою вражають!
На їх крильцях жовті цятки
так яскраво сяють!

У щиглика милі щічки,
червонясте личко.
Вони - наче горобці -
такі ж невеличкі.

Їх гніздечка - на деревах
листяних, фруктових,
чи в каштанових гілках
сховані чудово.

Їдять з реп'яхів насіння -
вилущують серцевиння.
На голівці смужка чорна
ширша в щигля-тата.
В мами - смужечка вузенька.
І нема - в дитяти!

ь

- І для чого м'який знак? -
в мами син питає... -
Ми ж його не вимовимо!..

В'ють гніздечка соловейки,
висвистують дзвінко.
Юлія з Юхимчиком -
біля гаю близько.
Там у річечці - в'юни...
Та пора до хати -
вдома юшечки з грибами
наварила мати.

Я

Ян, татуньо і Яринка
яблучка з дерев зривали.
Їх у ящики на зиму
Яків з Ярославом клали.
- Подивися, мамо мила,
скільки яблучок вродило!