.jpg)
Галина Мирослава
ЕТЮДНИК. СПОСТЕРЕЖЕННЯ
(роздуми)
У рулонах конвалій стержнем вгору йде квіт
Випускати подзвонно теплі вісточки вслід.
Витонченість потребує захисту.
— Нам судилось літати, — підказує метелик виноградного листка, — проте все життя доводиться долати внутрішній і зовнішній опір.
У кожного не лише свій старт, у кожного своя швидкість.
Чим менше ти наповнений (зокрема багажем знань, досвіду), тим більше залежний від обставин і чужої волі. А чим важчий, тим більше прив'язаний до рідної землі.
ЗАЛІЗНИЙ РАВЛИК
І навіть равлик одягне броню.
Тихенький равлик, як земля навколо
Дрижить, пече.
Хоча тендітний, кволий.
Малий, але сміливо сам на прю
ЗірвЕться, стане. І поки тілу стачить духу й сил,
Триматиметься, не віддасться смерті.
Він син глибин, він справжній син глибин,
Тримає рід, аби той був безсмертний.
Матеріали люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Галини Мирослави на нашому сайті:
