Ой ти, дівчино...
— Ой ти, дівчинко-семиліточко,
Ти коли зросла, наче квіточка?
— Сили в сонечка
Я набралася,
Теплим дощиком
Умивалася,
Теплим дощиком
Умивалася,
В мами борщиком
Годувалася...
ГАЛЯ
Походжає у неділю
Галя по садочку
У мережаній сукенці,
В пишному віночку.
Той віночок — з нагідочок
Глянуть любо-мило!
Брошку з мальви
До сукенки
Галя почепила.
А на шию — із калини
Два разки намиста.
В кого ж Галя удалася
Така дженджуриста?
КОВАЛІВНА
— Звідкіля ти?
— З Яворова.
— А чия ти?
— Ковальова.
В мене тато коваль,
І дідусь був коваль,
І мій брат — коваленко.
— А як звуть тебе?
— Оленка.
— Ну, бувай! Рости здорова, Ковалівно з Яворова!
НОВА СПІДНИЧНА
Я по траві ходила,
Спідничку заросила.
Сварила мене мама,
Сварила-говорила:
— Ой, донечко-недбахо,
Яка ти незугарна:
Була ж ота спідничка
Новісінька та гарна!
Я мамі відказала:
— Уже ж весна настала:
Як тільки сонце блисне —
Моя спідничка висхне!
ПОГАНА ПОГОДА
— Мила доню, йди по воду!
— Як же йти в таку погоду?
Палить сонце,
Дме вітрисько,
До криниченьки — неблизько:
Сонце личко попече,
Вітер кіску посіче!
— Катю! Гайда в гай по квіти!
Загукали з двору діти.
Катя скочила умить:
— Мамо, мамочко, пустіть! —
Каже мама: — Ой ти, шкодо!
Подивись, яка погода:
Палить сонце,
Дме вітрисько,
А до гаю йти неблизько:
Сонце ж личко попече,
Вітер кіски посіче!
СЕСТРИЧКИ-НЕВЕЛИЧКІ
— Котику-коточку,
Де ти був-побував?
— У сестричок-невеличок
Гостював, гостював.
— А скажи-но, котику,
Коли ласка твоя:
Як сестричок-невеличок
На ім'я, на ім'я?
— Перша — Настя,
руга — Катерина,
А третя — Марічка,
Найменша сестричка.
— А скажи-но, котику:
Пригощали тебе?
— Настя — черствими млинцями,
Катерина — штурханцями,
А Марічка мала
Каші з маслом подала!
— А скажи-но, котику:
Проводжали тебе?
— Старша, Настя,— до дверей,
Катерина — до сіней,
А Марічка мала
Аж додому провела!
МАЙСТРИХИ
В бусла та буслихи
Донечки — майстрихи:
Встануть вранці-рано,
Сядуть на поляні
І прядуть помалу
Пасмочка вовняні.
Що виведуть нитку —
Татові на свитку,
Що другу нитинку —
Мамі на хустинку,
А ниточки-лишки —
Собі на панчішки.
ТРИ ДОНІ
Гойда-гойда, гойдашечки!
€ три доні в комашечки.
Одна хату замітає,
Друга кофточку латає,
А ледаща-непутяща
Поміж квітами літає.
До роботи не береться,
Каже: — Платтячко зімнеться!
За матеріалами: Лідія Компанієць. "Сестрички-невелички". Вірші. Київ, "Веселка", 1971, Малюнки Л.Кравченко