Володимир Даник. "Іронічні мініатюри і... відчуття свята!"

Володимир Даник

ІРОНІЧНІ МІНІАТЮРИ І... ВІДЧУТТЯ СВЯТА!

А серпень – це і... День Незалежності. День, коли кожного з українців переповнює гостре відчуття свята. І у думці, і у слові. І навіть у слові, написаному іронічним пером. Бо є різні види іронії. Іронія в’їдлива. І іронія добросердечна. 
Оце недавно прочитав на футбольному сайті... Один з авторів коментарів, розмірковуючи над подіями спортивного життя, висловився так – залатати проблему... А у мене зразу ж і думка – а це ж... не тільки про футбол!
Так, у нас немало проблем... Але ж і можливості наші – ростуть! Ну, хоча б така можливість, що виникає завдяки інтернету. Набираєш, скажімо, у пошуковику слова «іронічні мініатюри» і бачиш на екрані – свої публікації на сайті «Мала Сторінка», на інших сайтах і в українських газетах. І це добре. Бо у кожного українського письменника має обов’язково бути... ну, хоча б інколи... відчуття – його читає уся Україна!
Отож і слова «іронічна мініатюра» для мене співзвучні... відчуттю свята. 
Отож іронічні мініатюри, написані у серпні. 
Чому у серпні?! Бо це місяць, коли святкуємо... День Незалежності!  

Є така... ну, дуже цікава істота. Істота просто невгамовна. Істота, що ніколи не забуває нас улітку. А ми її частенько згадуємо і узимку. І наступні кілька рядків – спроба осягнути внутрішній світ... цієї істоти.
А відвертий демократизм українських комарів – добре відомий! Бо комар може вкусити як пересічного українця, що замислився над нелегкими питаннями власної долі, так і високоповажного українського депутата, що засидівся у парламентському буфеті, допиваючи каву.

Але комарині укуси – це не так і важливо! Бо є і кусючі проблеми, і кусючі ціни. Але якщо нас і кусали, то ще ж… не з’їли?!

А літа – це гаряча пора... Пора, переповнена і важкими тривогами, і радісними хвилюваннями.  І, звісно  ж, незабутніми зустрічами. 

Політика – ну, це ж… знаряддя для вирішення проблем суспільства! Це і проблема вибору для електорату – а хто ж з політиків уміє краще відчути, які ж проблеми найактуальніші, найгостріші. І як ці проблеми… бува, і дуже задавнені… усе ж вирішити.

Життя – це і успіхи, і неприємності. І якщо перших – не так і багато, а других – не так і мало, то, може, не варто на цьому зациклюватися! Бо не дарма ж філософ колись зрозумів і сказав про це іншим – і філософам, і не філософам! – усе тече... усе змінюється...

Стаття надіслана автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Світлину взято з ФБ-сторінки автора.

Дивіться також на нашому сайті:

Володимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р., 2019 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.