Байка Жана де Лафонтена "Лис і бузьок" (переклад Любомира Селянського)

Жан де Лафонтен​ 

ЛИС І БУЗЬОК

(байка у перекладі Любомира Селянського)

Хитрий лис запросив раз добродушного бузька до себе на обід. Але не зі щирости, лише щоби собі з нього закпинити. Коли гість прийшов, лис поставив перед нього плитку, широку тарілку. До неї налив смачної поливки з курячого м'яса, дрібненько покришеного.
— Поживайте, сусідо, на здоров'я! — припрошував лис, хитро усміхаючись.
   Бузьок штуркає довгим дзьобом по тарілці, та негоден ані краплі схопити. А поливка аж пахне, така смачна! Тим часом господар вихлептав поливку дочиста, аж облизався.
— Щось вам моя поливка не в смак, — жалується відтак лис.
— Та чому ні? — відповідає бузьок, що зміркував тепер злобу лиса. — А щоби вам, сусідо, віддячитись за таку щиру гостину, прошу вас красненько до мене завтра на обід.
— Дуже радо! — каже на це лис. — Я з добрими приятелями не люблю робити церемонії.

  На другий день побіг лис до бузька в гостину. А що сподівався сито і смачно попоїсти, то рано не їв навіть сніданок. Лише дітям кинув трохи вчорашніх недогризків, а відтак спав аж до полудня. Тож прибіг до бузька добре голодний. Вітається масненько, питає про здоров'ячко, а тим часом нюхає довкола: чим то його бузьок пригостить? — та й занюхав печеню.
— Але-ж бо пахне! — подумав собі лис, — аж в носі скобоче!
   А бузьок справді гарно приготувався: спік круху печеню на свіжім салі, ще й цибульку присмажив. Відтак покраяв на кусники і вкинув до фляшки з довгою шийкою.
— Прошу, сусідо, живіться на здоров'я! — припрошує бузьок лиса, а сам тим часом витягає довгим дзюбом кусник за кусником з об'ємистої фляшки.
   Лис крутиться коло неї, мало зі шкіри не вискочить!... Голод і лакімство тягнуть його до фляшки, але широкий писок ані руш негоден влізти до вузької фляшки. Потанцював лис на всі боки коло неї, а в кінці стулив хвіст і голодний та завстиджений повернувся додому...
   Бачите, дітоньки! Якою міркою міримо, такою нам відплатять.
   
   За матеріалами: Байки Жана де Лафонтена у перекладі Любомира Селянського, стор. 21 - 23. (На титульній сторінці книги написано: "ІВАН ДЕ-ЛЯ ФОНТЕН. БАЙКИ. На руську мову свобідно переклав ЛЮБОМІР СЕЛЯНСЬКИЙ. З чотирма образками. Галицька накладня Якова Оренштайна в Коломиї.")

На відео: аудіоказка ана де Лафонтена "Лис і бузьок".

Більше байок Жана де Лафонтена на "Малій Сторінці":

Родоначальником нового виду байки у світовій літературі є французький поет, байкар Жан де Лафонтен.  Популярність цьому видатному письменникові принесли саме байки. Твори, близькі до цього жанру, в середині 17-го століття існували в Європі лише в перекладах байок Езопа і східних збірниках. Лафонтен довго йшов до свого покликання. Його оповідання у віршах і невеликі поеми, написані в зрілому віці, спиралися на народну мудрість, відбивали погляди простих людей. І все це - з іронічною посмішкою. Витончений гумор і дотепність байок Лафонтена стали джерелом натхнення знаменитого байкаря Івана Крилова. Українською мовою байки Лафонтена вперше зазвучали у прозових переказах Любомира Селянського. Перший україномовний віршований переспів, здійснений Ярославом Вільшенком, вийшов у Львові у 1935 році. Серед перекладачів байок Лафонтена — Іван Світличний, Микола Терещенко, Микита Годованець.