"Серйозно про дитяче, або крок за кроком" (Ірина Мацко)

Фестивальні дні у рамках міжнародного симпозіуму «Література. Діти. Час», проведеного Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва, 1-5 червня 2010 року у Львові

Діти — це майбутнє кожної нації. А тому особливо важливою є турбота про формування у дитини почуття національної гідності, розвитку її духовності, інтелекту, культури. Враховуючи роль друкованого слова у справі виховання дитини, формуванні її майбутнього світогляду, сьогодні саме дитяча книга є життєво необхідною складовою виховання майбутнього покоління українців. Але, на жаль, дитяче читання сьогодні перебуває у стані занепаду.

Що ж сьогодні читають діти чи підлітки? І чи читають так активно й масово, як раніше? Чому виникло явище, яке ми називаємо "кризою читання", що спонукає або є його причиною?

Як бачимо на даний час постерігається певна байдужість сучасних дітей до книги, читання. Частіше Інтернет замінює процес живого спілкування з книгою та роздуми над прочитаним. Хоча відомо, що читання високохудожньої літератури розвиває праву "чуттєву" півкулю головного мозку, від якої залежить творче осяяння, натхнення, фантазія, аналогове мислення. Французький філософ Дені Дідро зауважував, що люди перестають мислити, коли припиняють читати.

Явище кризи у дитячому читанні дуже хвилює усіх причетних до книги, насамперед педагогів, бібліотекарів, книговидавців, письменників. Сьогоднішні діти виховуються телеекранами, вони часто оцінюють життя, страждають і тішаться, їдять і п'ють, навіть моляться так, як радить телебачення.

На жаль, і у родинах молодих батьків книга не завжди посідає почесне місце.

Усвідомлюючи важливість дитячого читання, чимало європейських країн і Росія розробили та реалізовують національні програми підтримки дитячого читання, для яких передбачається відповідне фінансування. Державні установи, влада цих країн зацікавлені в гуманітарній та гуманістичній політиці щодо майбутнього покоління своїх громадян-дітей та здійснення її також через книгу та читання.

Україна, декларуючи європейські стандарти та цінності у своїх прагненнях культурної та освітньої інтеграції у Європу, на жаль, до цього часу не має такої національної програми.

Сьогодні у світі є тенденція до зменшення кількості читачів, зокрема й серед дітей. Причини – ТБ, Інтернет, аудіокниги.

«Безсумнівно, книги досі можуть захопити дитячу уяву. Це відбувається завдяки правильному поєднанню змісту книжки та розумній маркетинговій стратегії – як-от роздмухування уваги довкола книги.

… я вважаю, що відсутність інтересу до книги в дітей – це провал батьків і деяких вчителів, які не прищеплюють дитині розуміння, що читати – це важливо. Саме батьки і вчителі мають власною поведінкою показувати, що вони самі люблять читати книги, тоді й дитина прийде до розуміння цінності книжок. Дорослі є прикладом для дітей, тож будьмо уважними!» говорить Джеремі Стронґ у інтерв’ю з Марією Семенченко,

ЛітАкцент,

«Відсутність інтересу до книги в дітей —

це провал батьків і деяких учителів…»

Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва має за мету допомагати Міносвіті та Мінкультурі в розробці та впровадженні низки державних проектів, пов’язаних з розвитком літератури для дітей та юнацтва, її дослідженням та прочитанням, що, безсумнівно, має бути запорукою дитячої та юнацької просвіти в Україні.

Нещодавно, а саме 1-5 червня, у Львові відбувся міжнародний симпозіум «Література. Діти. Час» організований Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва.

У рамках симпозіуму проводився літературний фестиваль для дітей (читання) у Львові та Львівській області у музеях, галереях, домах культури, інтернатах, сиротинцях та ін. за участі таких провідних дитячих та юнацьких письменників та поетів як Ігор Калинець, Марія Чумарна, Зірка Мензатюк, Мар’яна Савка, Наталя Трохим, Оксана Лозова, Галина Пагутяк, Галина Павлишин, Марія Людкевич, Володимир Читай, Ірина Мацко та ін.

2 червня Галина Пагутяк та Галина Павлишин відвідали с. Нагуєвичі Дрогобицького р-ну. Марія Чумарна побувала на зустрічі з дітьми у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського.

Зі мною в цей день була запланована зустріч у музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької. Я запросила провести цю зустріч і львівського ілюстратора книги, яку я презентувала, «Пригоди маленького Мобіка» - Дарію Тимоніну. Діти зі школи уважно слухали розповідь, хоч здавалося спочаткку, що контакту не відбудеться. Навіть іронічно налаштовані, щодо читання діти, до закінчення зустрічі вже жваво відповідали на запитання, а отримавши в подарунок книжечку - з нетерпінням чекали на автограф. Отож, всі залишилися задоволені спілкуванням. Діти запрошували приїхати ще раз із новими книгами.

Цього ж дня у Львівській галереї «Зелена канапа» відбулася зустріч читачів з поетесою Наталею Трохим, що принесла багато позитивних емоцій від спілкування автора з читачами.

Наступного дня - 3 червня ми з Марією Людкевич та персонажем казкаря Володимира Читая «Слоником-Дзвоником» вирушили у сиротинці Самбору та Старого Самбору.

Напевно з найбільшою вдячністю діти нас прийняли саме там. Діти, обділені родинним теплом, збирають його по крупинці та з вдячністю від усіх, хто їм його дарує. Тому ми намагалися з чуйністю, добром та щиро від усього серця провести цей час з ними. Почала виступ Марія Людкевич. Розповіла про те, як почала писати, які книги й неї надруковані вже, чому пише саме для дітей і що хоче своїми творами донести. Після розповіді, у ігровій формі пані Марія загадала кілька загадок, які діти охоче відгадували та отримували за це цікаві подарунки від автора – журнали, де друкуються її твори. Спочатку діти несміливо підіймали руку для відповіді але, насмілившись, хотіли якнайкраще показати себе та свої знання.

Коли пані Людкевич закінчила розповідати та забавлятися з дітьми – почала свій виступ я. Мені хотілося донести до діток, частинку моєї любові до книги, і оскільки є ще й видавцем, розповіла як важко вона створюється, скільки людей, знань, вмінь, сил потрібно, щоб взяти в руки в результаті справді якісну, цікаву, корисну книгу. Після розповіді прочитала уривок з казки, яка нещодавно вийшла друком «Пригоди маленького Мобіка». А для заохочення їх до читання та щоб вони могли показати свої знання та вміння – запросила їх розповісти вірші, які вони вчили. За це, звичайно, діти отримали подаруноки – книги серії «Розмалюй та вивчи».

Після виступу письменників ми для дітей зробили розрядку – до них завітав персонаж повісті Володимира Читая «Пригоди Слоника-Дзвоника» сам Слоник-Дзвоник. Скільки радості та щастя було у їхніх очах коли вони гралися, закриваючи носи та хапаючи себе за вуха!

Сподіваюся дітям цей день запам’ятається на довго.

А нам важко було їхати від таких вдячних слухачів та, думаю, частинку любові ми їм залишили і ще неодмінно будемо навідуватися з своїми новинками.

Загалом, дні фестивалю пройшли дуже насичено та цікаво. Чимало вдалося зробити дякуючи президенту Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва п. Уляні Гнідець. Багато питань висвітлено, багато проблем обговорено. Помалу, але вимальовується вже шлях до здійснення головної мети Центру. І дякувати Богу, що є небайдужі люди, які відгукнулися на заклик організації і з вірою у досягення мети намагаються крок за кроком, кожен у своїй галузі, щось зробити для єдиної цілі. А основне - для наших дітей.

Ірина МАЦКО, м. Тернопіль