Новаторські ідеї фундатора українського кооперативного руху Миколи Балліна у шкільній освіті

Нині створюється нова педагогіка, характерною ознакою якої є інноваційність – здатність до оновлення, відкритість новому. Якісними ознаками інноваційного навчання є його спрямованість на майбутнє, здатність до передбачення, конструктивність, адаптованість до запитів і потреб суспільства. Становлення новітньої системи освіти вимагає внесення коректив у зміст та стиль діяльності сучасних навчальних установ, педагогічних кадрів та їхнє функціонування на нових засадах.

Надзвичайно важливим є творче співвіднесення нових ідей з корисним, позитивним, прогресивним досвідом минулого. Адже інноваційними у педагогічній науці бувають не тільки вперше висунуті ідеї, теорії, технології, а й певні прогресивні елементи попереднього досвіду, універсальні моделі, які навіть у сучасних, змінених умовах дозволяють ефективно розв’язувати певні освітні завдання.

Останні роки позначились підвищенням інтересу до прогресивних ідей у вітчизняній освіті та педагогіці другої половини ХІХ – початку ХХ століття. Причинами такої зацікавленості є бажання подивитись новим, збагаченим сучасністю поглядом на явища вказаного періоду, дуже багатого на різноманітні модернізаційні процеси.

Зокрема, в цей період відбувалось формування інноваційних ідей у галузі педагогіки. Значний вплив на тогочасну українську освіту, з точки зору впровадження новаторських поглядів, здійснив перший в Україні кооператор Микола Петрович Баллін.

Як відомо, все господарське, соціокультурне, освітнє життя краю  в той час підпорядковувалось інтересам Російської імперії, а усілякі спроби української інтелігенції пробитись крізь "панцир" царизму стикались з жорсткою протидією влади.

Саме за таких умов, під загрозою царських репресій з одного боку, і в середовищі активного формування національної ідеї та української ментальності – з іншого, кооперативний рух, що зародився у Західній Європі, досяг українських земель.

Кооперативний рух докорінно відрізнявся від інших великих господарських процесів всесвітньої історії тим, що він мав у своїй основі свідомий і навмисний характер.

Кооперація виникла як певний суспільний намір, свідоме прагнення економічних, соціальних та культурних перетворень. Незаперечним є ідеалістичний характер кооперативного руху, адже його організатори були переконані у тому, що нова форма господарювання принесе з собою загальну гармонію і розв’язання багатьох суспільних протиріч.

Родоначальниця всесвітньої споживчої кооперації – англійська – з початку свого існування (40 – 50-ті рр. ХІХ ст.), носила яскраво виявлений громадський, ідейний характер. У 1844 р. у м. Рочдель на півночі Англії було організовано перше споживче товариство. У програму діяльності товариства входила не тільки організація крамниць для продажу товарів споживання. Наслідуючи приклад Рочдельського споживчого товариства, англійські кооперативи значну частину своїх прибутків витрачали на цілі просвітні, а саме: влаштування при товариствах читалень, бібліотек, лекцій з кооперації, передплачування журналів та іншої кооперативної літератури, організації лікарень, допомоги безробітнім тощо.

Д. Рассель, ірландський кооператор у своїй праці "Кооперація і національні завдання" писав: "… селяни, самі того не відаючи, несуть у життя божественні сили подібно до того, як діти, призначені для великої долі, містять у собі несвідомо для себе і для других такі сили, які утворять на землі красу, або викличуть бурю. Протягом багатьох віків дітей землі гнітили. Вони були рабами. Їм не дозволяли єднатися, щоб самим будувати своє життя, а примушували бути знаряддям, утворюючим багатство панів…І якщо їм дадуть вільно єднатися і самим без утисків будувати своє життя, то їх силами природа витворить таку ж чудову красу, яку вдається їй виявити в інших формах своєї творчості: у красі птахів, лісів, квіток… . Це є переконливим прикладом того, що нації, які через несприятливі історичні умови опинились у складному соціально-економічному становищі звертались до кооперації, як до засобу національно-громадського виховання народних мас".

Українська кооперація зародилася у період активного національно-культурного відродження. Саме завдяки ідеологічній налаштованості її провідників, кооперативний рух перейнявся національними ідеями.

Початок кооперації на Україні тісно пов’язаний з ім’ям М.П. Балліна, який разом з В.С. Козловим в 1866 р. У м. Харкові заснували перше споживче кооперативне товариство.

Декілька фактів з біографії Миколи Балліна, піонера кооперативного руху на теренах України. Народився Микола Петрович Баллін у 1829 р. на території нинішньої Кіровоградської області, у заможній поміщицькій родині. Освіту здобув у вищій юридичній школі в Петербурзі. Після закінчення школи служив у Петербурзі в Сенаті, потім у Симбірську і, нарешті, в Катеринославі. Тут, у Катеринославі, у світогляді М. Балліна остаточно виявився нахил до громадської, у протилежність попередній, державній, діяльності.

Казенна служба перестала задовольняти Балліна і він, залишивши кар’єру чиновника, вступив на шлях громадського діяча взагалі (учителя недільної школи у Харкові) і українського кооператора зокрема.

Ідея створення української організації сформувалась у М. Балліна під впливом англійської кооперативної літератури. Неабияке враження він виніс після свого ознайомлення з англійською кооперацією на місці, відвідавши країну влітку 1869 р..  Результатом знайомства з особливостями діяльності англійських кооперативів стало приєднання Харківського споживчого товариства до "Англійської кооперативної спілки гуртових операцій".

Він став першим діячем в Україні, який розумів завдання кооперації ширше, ніж усі інші кооператори того часу. Так у листі до В. Ніла (англійського кооператора) він писав про необхідність заснування кооперативного університету.
Повернувшись у 1869 р. з Лондона (де він брав участь у кооперативному конгресі), Баллін відкрив при товаристві кооперативне видавництво і видав серію брошур.

Одним з найсильніших мотивів для його кооперативної діяльності був ідейний, громадській аспект цієї справи. Він зазначав: "Будущность наша в розвиткові народних домів, котрі вміщатимуть в собі і народні університети, і споживчі крамниці, і біржі кооперативів, і музеї, і різні курси, і виробництво кооперативне. Кожен раз, коли я знайомлюся з кооператором, в мене виникає надія на піддержку мені з його боку в моїй справі…".

Активна, різностороння діяльність піонера кооперації М.П. Балліна, його наукова та літературна праця сприяли популяризації ідеї споживчої кооперації по всій Україні.

Кооператорами планувалось створення цілої системи кооперативної освіти молоді, як шкільної, так і позашкільної. Окремі товариства створювали власні школи.

В системі шкільної освіти основи кооперативного виховання запроваджувались шляхом організації шкільних кооперативів та вивчення основ кооперації. Основна цінність кооперативного виховання полягала в тому, що під час навчання молодь мала можливість ознайомитися з головними поняттями про народне господарство та соціально-економічні відносини. Головним завданням шкільних кооперативів було виховання в дітей кооперативного почуття, ідеї й дисципліни.

Ідеї кооперативного виховання учнівської молоді реалізовувались за допомогою таких форм роботи, як організація шкільних крамниць та ощадних кас. У крамницях учні вчилися торговій справі, обліку і розрахункам, оцінюванню вартості виробів. Зазначені форми роботи сприяли вихованню таких моральних якостей як взаємоповага, чесність, почуття товариської єдності, економії, ощадності, відповідальності, готувало дітей до майбутнього життя, адже шкільна громада є мініатюрою організованого суспільства.

Про прогресивність певного явища можемо судити за результатами його освоєння, функціонування. Дослідження тенденцій розвитку кооперативних організацій у сферах культурної, освітньої, педагогічної, наукової діяльності переконує у тому, що кооперація безсумнівно виявила риси нового та прогресивного феномену. Культурно-освітні інституції, започатковані українськими кооперативними товариствами постали як явище актуальне, цілісне, ефективне, оптимальне та новаторське.

За матеріалами статті І.В. Гарбузової, (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини)
Просвітницько-новаторська діяльність М. Балліна та його вплив на розвиток українського кооперативного руху
http://eprints.zu.edu.ua/1992/1/07givukr.pdf