Григорій Фалькович
ШАЛАХМУНЕСИ
Другий рік у нашій хаті,
Симпатичні, волохаті,
Тишком-нишком, десь під ліжком
Шалахмунеси живуть.
А що їх ніхто не бачить –
Це нічого ще не значить,
Бо вночі, коли всі сплять,
Ці вухаті, волохаті
Починають в нашій хаті
Царювать –
Із чарівної торбини
Сни для кожної дитини
Діставать.
Тим, хто щирий, негнівливий –
Насилають сон щасливий.
А тому, хто любить зранку
Галас, примху, забаганку,
Хто брехливий, хто жаднючий –
Насилають сон страшнючий.
Тож вони собі пильнують,
Хворі іграшки лікують,
Упівголоса співають,
На блакитній скрипці грають.
Зранку люблять спочивати –
Спати, мріяти, куняти:
Тишком-нишком, десь під ліжком,
У куточку, на канапці,
У старій кролячій шапці,
В комірчині – на перині
Чи на маминій кофтині.
Отакі у нашій хаті –
Симпатичні і вухаті,
Вайлуваті, волохаті,
І торішні, і вчорашні,
Нам як рідні, як домашні –
Шалахмунеси живуть.
За матеріалами: Григорій Фалькович. "Смик - Тиндик". Ілюстрації Валерії Юдіної. Видавництво "Мікко", 2009.
* * *
Григорій Фалькович
КАЗКОВАНІ КОНІ
Наснилися доні небачені коні:
У яблуках – сині, без яблук – червоні,
Копита – посріблені,
Очі – як зорі,
Розвітрені гриви
І крила прозорі.
Це сталося в поїзді, в спальнім вагоні;
І мамі наснились казковані коні,
І татові коні явились у сни:
Уважно-уважно дивились вони –
Неначе просились летіти із ними,
Кудись вдалину чи уже з далини…
А по̀тяг потя̀г вісімнадцять вагонів
На довгих-предовгих аж сім перегонів,
І, заспані, спали вже кілька годин
Зелені вагони – усі як один.
І тільки у сьомім, у спальнім вагоні
Чекали світанку замріяні коні,
Злітали над потягом, над перегоном,
Когось виглядали над сьомим вагоном
І знов повертались крізь вікна бездонні –
Звичайні-казкові-небачені коні:
Без яблук і в яблуках, сині й червоні,
Копита – посріблені,
Гриви – розвітрені,
Крила – прозорі,
Очі – як зорі.
За матеріалами: Григорій Фалькович. "Смик-тиндик", Харків, видавництво "Міkkо", 2009.
Ілюстрація: Anna Silivonchik
* * *
Григорій Фалькович
ХВОСТИ
Сірий вовчик, лев і птах,
Поні волохаті –
Всі з хвостами, при хвостах,
Всі такі хвостаті.
І собаки, і коти,
І слони, і миші:
Де не глянь, хвости, хвости –
З ними красивіше.
Тільки в нас хвостів нема,
Чи то літо, чи зима:
Ні у мами, ні у тата,
Ні у маминого брата.
Ще й сусіди й гості –
Геть усі безхвості.
У такій родині
Сумно жить дитині.
За матеріалами: Григорій Фалькович. "Смик-тиндик", Харків, видавництво "Міkkо", 2009.
Ілюстрація: Lori Nichols
* * *
Григорій Фалькович
ХОРОБРІ ХРОБАКИ
Два хор-р-р-ро-брі хробаки
Й два сміл-л-ли-ві слимаки
Закладалися на гріш,
Хто з них бігає скоріш.
А дистанція така –
До трухлявого пенька.
Скоро землю вкриє сніг,
Та ніхто ще не добіг.
За матеріалами: Григорій Фалькович "Смик-тиндик", Харків, видавництво "Міkkо", 2009.
Ілюстрація: Кімберлі Скотт.
* * *
Григорій Фалькович
БРОНЯ ЗИМУ МАЛЮВАЛА...
Броня зиму малювала:
Теплу кофту надівала,
Чобіточки і пальто,
Шапку, шарфик ще й спідницю –
Певно, щоб не застудиться.
Ось прийшла з роботи мама:
- Це комедія чи драма?
Що це на тобі надіто?
Схаменись! Надворі - літо...
Годі, Броню, мудрувати,
Годі, доню, жартувати
І дурниці малювати,
Дай-но, гляну сама.
... А на аркуші – зима.
Іній. Сніг. Замерзлі ріки.
І мороз, мабуть, великий,
Бо з малюнка до кімнати
Стало вітром завівати,
І, здалось, ось-ось до ніг
Тихо ляже справжній сніг...
Мама кліпнула очима,
Пересмикнула плечима
І тихенько вийшла з хати
Щоб дочці не заважати,
Тільки й мовила: «Дивись,
Ти того, не застудись...»
За матеріалами: Григорій Фалькович "Смик-тиндик", Харків, видавництво "Міkkо", 2009.
* * *
Григорій Фалькович
ТВОЯ МЕТА
Своя мета життя - в кота.
Мабуть, не та мета - в кита.
Та й в них, напевне, не така,
Як у гиндика чи бика.
А у бика, вважаю я,
Мета - інакша, ніж моя.
Вже чималі й твої літа.
Скажи, яка твоя мета?..
За матеріалами: Григорій Фалькович "Смик-тиндик", Харків, видавництво "Міkkо", 2009.
Ілюстрація: Clare Elsom
* * *
Григорій Фалькович
МАНІКЮР
Якось двом із наших кур
Ми зробили манікюр.
Вони зранку не вітаються,
Манікюрами пишаються,
Вже не хочуть жить в селі –
Копирсатись у землі.
День пройшов. Голодні кури
Зберігають манікюри:
Навіть соромно й казати –
Гній не стали розгрібати.
А їх подруги й сусідки
Вигрібають, хтозна й звідки
Хто зернинку, хто личинку,
І жучка, і хробачка.
Час іде. Голодні кури
Зберігають манікюри.
Стало схоже їхнє пір"я
На обсмикане ганчір"я,
Похилилась голова,
І хода якась крива.
Розтривожився курник:
Чути лементи, зойки, крик.
Та нарешті, та на щастя –
Лак облущився і зник...
Вже й забули наші кури
Про колишні манікюри,
Залюбки живуть в селі
Та й знаходять у землі
І зернинку, і личинку,
І жучка, і хробачка.
А дорослі як зберуться,
Так над ними і сміються:
Не для того манікюри,
Щоб пишались ними кури!
За матеріалами: Григорій Фалькович "Смик-тиндик", Харків, видавництво "Міkkо", 2009.
Ілюстрація: від la bottega immaginaria
* * *
Григорій Фалькович
ГРИП
Ми хворієм, як належить:
В горлі - біль, у носі – нежить,
В грудях – бухкання і хрип.
Ми хворіємо на грип.
Кашель, піт, важкі повіки.
Все набридло: мед і ліки,
Молоко, лимони, чай –
Вірні друзі, виручай!..
В мене двоє вірних друзів –
Друг Джульбарс і друг Мурко,
Тож і п´ють вони по черзі
Тепле з медом молоко.
А хотів пігулку дати,
То відмовились ковтати.
За матеріалами: Григорій Фалькович "Смик-тиндик", Харків, видавництво "Міkkо", 2009.
Ілюстрація: Angelicchio.
* * *
Григорій Фалькович
ПРО ЗАЗДРОЩІ
Задоволені в´юни –
По ставках живуть вони.
Задоволені й слони –
По лісах живуть вони.
Водоплавному в´юнові
Нащо заздрити слонові,
Суходольному ж слону
Нащо заздрити в´юну?
В кожного життя своє.
Тож радій тому, що є.
За матеріалами: Григорій Фалькович "Смик-тиндик", Харків, видавництво "Міkkо", 2009.
Ілюстрація Andy Rowland
* * *
Григорій Фалькович
ОБІЦЯЮ
Обіцяю: неодмінно
Буду вчитись на «відмінно»
І поводитися кльово,
І завжди тримати слово.
Обіцяю: буду в русі,
Помагатиму бабусі,
Не палитиму ніколи,
А тим паче біля школи.
Вивчу мови і столиці,
Бо воно мені згодиться,
Та й поїду за кордон —
В місто Лондон чи Лондон...
Обіцяю пам’ятати,
Що таким я можу стати,
Якщо зможу вчасно встати.
Бо ж такі смачні вони —
У дітей ранкові сни!
За матеріалами: Григорій Фалькович "Смик-тиндик", Харків, видавництво "Міkkо", 2009.
* * *
Григорій Фалькович
ПРИЄМНА ЗУСТРІЧ
Йшли. Угледіли. Спинились.
Підійшли. Порозумілись.
Дещо спільне пригадали.
Головами похитали.
Пожурились, повсміхались.
І шляхетно попрощались.
Гарних навчені манер –
Доберман і Фокстерьер.
За матеріалами: Григорій Фалькович. "Про котів та про собак". Львів, "Видавництво Старого Лева", 2012.
* * *
Григорій Фалькович
УЇКЕНД
Тиша. Сон. Будильник. Ранок.
Мама. Тато. Джек. Сніданок.
Сумка. Термос. Ковбаса.
Ліфт. Автобус. Шлях. Краса!
Стежка. Ліс. Дуби. Ялиці.
Вуж. Гриби. Пташки. Суниці.
Білка. Небо. Синь. Роса.
Тиша. Термос. Ковбаса.
Комарі. Вогонь. Димок.
Шлях. Автобус. Ліфт. Замок.
Ванна. Мило. Ліжко. Сон.
Джек зітхає, наче слон.
Згадує оту красу –
Запахущу ковбасу.
За матеріалами: Григорій Фалькович. "Про котів та про собак". Ілюстрації Ярової Наталії. Львів, "Видавництво Старого Лева", 2012.
Ілюстрація: Clare Fennell.
* * *
Григорій Фалькович
ДИТЯЧА МОВА
Щира, кльова, щедрослова,
хай живе дитяча мова!
А дорослу, перерослу,
не люблю я, бо вона –
перелякана й нудна.
Та – дитяча, неледача,
хоч, буває, і заплаче,
але завжди - пре-чудова,
дуже класна, кольорова.
Зрозуміла квітам, звірю,
кораблю і журавлю,-
я цій мові просто вірю,
просто я її люблю.
Всім дорослим людям знову
треба вчить дитячу мову.
За матеріалами: Збірка "Улюблені вірші-2". Упорядник: Іван Малкович. Київ, видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га", 2002.
Ілюстрація: Priscilla Burris.
* * *
Григорій Фалькович
НЕ ДАВАЙТЕ МЕНІ ІСТИ
Я наївся досхочу –
Тільки дихаю й мовчу,
Бо уже мені до рота
Не пролізе навіть шпрота,
Навіть макова зернинка
Чи зернинки половинка.
І не встати, і не сісти,
Тож я змушений сказать:
Не давайте мені їсти –
Ще хвилин, приблизно, п’ять.
За матеріалами: Григорій Фалькович, Галина Малик. "Хвацькі вірші — Бешкетні вірші". Київ, видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га", 2011.
Ілюстрація: Mike Brownlow.
* * *
Григорій Фалькович
ПІТОН
Склалась думка у Пітона,
що живе він монотонно:
тільки їсть і тільки спить.
Ну, хіба ще в сні хропить.
Сумно й нудно. Ось чому
забажалося йому
трохи інших декорацій,
світла, музики, овацій.
І тепер на круглій сцені,
а, точніше, на арені,
з булавою і м'ячем
він працює циркачем.
У Пітона все прекрасно,
він радіє, як дитя.
Головне — не своєчасно
поміняти стиль життя.
За матеріалами: Григорій Фалькович, Галина Малик. "Хвацькі вірші — Бешкетні вірші". Ілюстрації: Женько Мусієнко. Київ, видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га", 2011.
* * *
Григорій Фалькович
ХТО НА ПОВІДКУ
Таксу, спритну і швидку,
я веду на повідку.
Рветься такса з повідка,
аж болить мені рука.
Ну, чому ж вона така
надто спритна і швидка?
Ну, а такса у цей час,
ось що думала про нас:
— Тягну я на повідку
цю істоту нелегку.
Ну, чому ж вона така
надто неповоротка?
Так воно у світі є —
кожен думає своє.
За матеріалами: Григорій Фалькович, Галина Малик. "Хвацькі вірші — Бешкетні вірші". Київ, видавництво "А-ба-ба-га-ла-ма-га", 2011.
Ілюстрація зі сторінки Sam Carlo
* * *
Григорій Фалькович
***
Ми зробили з м’якуша
Кошенятко і пташа,
То й живуть вони на кухні:
Дружно – як одна душа
* * *
Григорій Фалькович
***
Ми зробили з пенопласту
Мило, щіточку і пасту:
Чимала у нас рідня –
Треба митися щодня.
За матеріалами: "Дотепні дитячі віршики"
Більше віршів Григорія Фальковича на "Малій Сторінці":
Чудові вірші, велике дякую!
Вірші прееечууудові! Посміхаюсь читаючи!!!