Петру Гулаку-Артемовському належить невеличкий цикл байок-мініатюр: «Дурень і Розумний», «Цікавий і Мовчун», «Лікар і Здоров'я», написаних у 1820 році. Ці, за визначенням автора, «приказки» на відміну від попередніх байок поета, не виходять за межі вузькопобутових тем, алегоричних повчань; написані вони у формі стислих поетичних гуморесок або розгорнутих прислів'їв, де ті чи інші життєві ситуації передаються у гранично лаконічній розповіді. За життя автора «приказки» не були опубліковані і, природно, не могли відіграти якоїсь ролі в розвитку української байки. Однак вони засвідчують творчі пошуки поета, який виступив у них попередником Левка Боровиковського, котрий згодом утвердив в українській літературі новий тип байки — байку-приказку, так звану прибаютку.
За матеріалами: П. П. Гулак-Артемовський. Твори. Упорядкування, вступна стаття і примітки Б. А. Деркача. Київ, видавництво художньої літератури "Дніпро", 1978, стор. 10 - 11.
Петро Гулак-Артемовський
ДУРЕНЬ І РОЗУМНИЙ
(Приказка)
«На що, до халепи, той розум людям здався?» —
Раз Дурень здуру — бовть!.. Розумного питався.
«На те,— озвався сей,— коли кортить вже знать,
Щоб дурням на сей спрос цур дурнів відвічать».
(Харків, 1.12.1820)
*****
Петро Гулак-Артемовський
ЦІКАВИЙ І МОВЧУН
(Приказка)
Цікавий, Мовчуна зустрівши раз, спитав:
«Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці?»
«Від того, що (коли не втнеш сеї дурниці)
Всередині, як ти, порожній він»,— сказав.
(Харків, 1.12.1820)
*****
Петро Гулак-Артемовський
ЛІКАР І ЗДОРОВ'Я
(Приказка)
Йшов Лікар у село — селу на безголов'я,
А із села біжить, злякавшися, Здоров'я:
«Куди, Здоров'ячко? — пита він.— Як ся можеш?»
«Та цур тобі!.. я йду, куди ти не заходиш!»
(Харків, 1.12.1820)
За матеріалами: П. П. Гулак-Артемовський. Твори. Упорядкування, вступна стаття і примітки Б. А. Деркача. Київ, видавництво художньої літератури "Дніпро", 1978, стор. 38.
Більше творів Петра Гулака-Артемовського на нашому сайті:
