"Виріс, як кіт навсидячки.
Аж у п'ятах похололо.
Аж шкура на ньому горить.
Багатий, як пес на блохи.
Багато, хоч греблею гати.
Бачив, як свої вуха.
Бачив, як свою потилицю.
Вирядилась, як свиня в наритники.
Вискочив, як Кузьма з маку."(з народної творчості)
"Погода: один день блисне, а сім днів кисне.
Буде погода: насподі болото, а зверху вода.
Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.
Не все дощ іде, як гримить.
Погода — всім вигода." (з народного)
"Яка совість, така й честь.
Яка честь, така й шана.
Кому честь, тому й слава.
Кому честь, тому й хвала.
Від своєї совісті не втечеш."(з народного)
Петра і Павла — особливе свято,
Що хліборобства сутність розкрива:
І боязко, і любо зустрічати
Найбажанішу пору цю — ЖНИВА!За свій врожай молися, хліборобе!
Бо ж зараз ти й природа — сам на сам
І чи твоя молитва до вподоби
І полю, і серпу, і небесам?29 червня — день святих первоверховних апостолів Петра і Павла, або, як кажуть наші селяни, «Петра». У цей час у багатьох районах України починаються жнива, а звідси й походить народне вірування про те, що справа святого Петра — «жито зажинати».
День Купала, який припадає на 24 червня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов'ян Дажбог — бог Сонця — був найшановнішим серед інших міфологічних святих. Наші пращури вважали, що саме він дарував усьому життя. Відтак Сонце було прообразом свого покровителя, а тому його річний цикл співпадав з певними ритуальними дійствами, серед яких Купало знаменувало літній сонцеворот, тобто найвищий культ Сонця. Християнство не змогло остаточно знівелювати обряд, тому до нього «долучили» свято Різдва Святого пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана. Ось так і з'явилося християнізоване дійство з подвійною назвою — Іван Купало.
"Нині у наших бібліотеках помічаєш: усе більше свіжовиданих книг — рідною мовою! І це добре. І беручи до рук ще нечитану тобою книгу, звичайно ж, звертаєш увагу і на те, а хто ж її автор. І ось, проглядаючи біографічну довідку, приведену на одній з книг, читаєш, що автор її... доктор політичних наук і кандидат наук історичних. З славного козацького міста Запоріжжя. Ви запитаєте — а яка ж саме книга?! Не повірите... Отже, книга така: Валентин Северинюк “Популярні українські прислів'я та приказки” (Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2019 рік). Але реалії сучасної політики і скарби рідної мови — речі усе ж тісно пов'язані. Бо що таке прислів'я і приказки?! Це життєвий досвід. І досвід не лише чийсь персональний, а цілого народу. А народ наш таки немало настраждався і багато чого набачився. Отож і досвіду більш, ніж достатньо, і для щирої розмови, і для влучного вислову..." (Володимир Даник)
"Падав сніг, ласкавий і лапатий,
обнімав нас, крилами немов...
І хотілось вічно так стояти...
Перший сніг і першая любов..."(Володимир Сосюра)
Олександр Міхнушов - художник, ілюстратор, карикатурист. Народився 24 жовтня 1955 року. Живе в Києві. За освітою – архітектор, однак усе життя присвятив книжковій графіці. Переможець конкурсу ім. Валерія Зелінського «Карикатура в українській пресі», володар золотого диплома 2010 року. Його карикатури публікувалися в багатьох періодичних виданнях України, зокрема й у славетному журналі «Перець».
Олесь Донченко (1902 – 1954) жив у неспокійні часи революцій та воєн. Потяг до літературної творчості виявив з дитинства. Його батько був учителем, і хлопчик зростав у атмосфері поваги й любові до книжки. Мати знала безліч народних пісень, казок та приповідок. Справила вплив на вибір життєвого шляху ще одна обставина: народився Олесь у Великих Сорочинцях – там само, де й Микола Гоголь. Батько подарував сину повне зібрання творів Гоголя, і читанням їх Олесь захоплювався. Дитячі та шкільні роки майбутнього письменника минули в Лубнах на Полтавщині. Тут він формувався як письменник, тут пройшли і його останні роки життя.
Дитячі вірші від Ольги Науменко, складені за народними прислів'ями:
«Зробив діло - гуляй сміло»
«З добрим дружись, а лихих стережись!»
«З ким поведешся, від того і наберешся!»
«Нових друзів май, а старих не забувай!»
«Яка хата, такий тин, який батько, такий син!»
«Де розумний промовчить, дурень голосно бурчить».
«Хотів зробити спішно, а вийшло смішно».
«Хто рано встає, тому Бог дає».
«Сім раз відмір, один відріж».
«Добре діло роби сміло»
Українські народні прислів’я та приказки – джерело невгасної народної мудрості, яка пройшла крізь віки і зараз є непохитним дороговказом у житті для кожної людини. Українські народні прислів’я та приказки – це багатющий та потужний внесок української Нації до скарбниці світової цивілізації. Маємо всяк час бути гідними продовжувачами добрих та великих справ наших Предків та донести їхній спадок-скарб до прийдешніх поколінь. У цьому сенс життя та місія людини на Землі.
Збірка базується на виданні Перший Україно-Англійський Англо-Український Словник Народної Мудрості «Так кажуть» - унікальне зібрання відомих та рідкісних фразеологізмів, сталих та крилатих виразів, прислів’їв та приказок, афоризмів, ідіом, порівнянь, прикмет, повір’їв, метафор тощо, які широко використовуються у всіх сферах мовлення.
"Беруть завидки на чужі пожитки
Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»
Що на людях видно, то й собі жадно.
Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає.
Заздрий від чужого щастя сохне.
Заздрість здоров'я їсть."(Зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")
Здоров'я — один із найбільших подарунків людині від Природи, і кожен з віком розуміє це краще і краще. Люди здавна це усвідомлювали, тому подібні думки можна знайти серед перлин народної мудрості, які створювалися попередніми поколіннями українців.
"Сонце в мішок не зловиш.
Так тепло, як циганові під ятером.
Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно."
"Зачепилася за пень — простояла цілий день.
«Нехай»— поганий чоловік.
Одне «зараз» краще трьох «потім».
У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть."(з народного фольклору)
"Хліб-сіль їж, а правду ріж.
Правда світліша за сонце.
Топчи правду в калюжу, а все чиста буде.
Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.
Правда — як олія, скрізь наверх спливає.
Вийде правда наверх, як олива з води.
Правда і в морі не втоне."(з народної мудрості)
"Добре роби, добре й буде.
Хто спішить, той двічі робить.
Без охоти нема роботи.
Хотів зробити спішно, а зробив смішно."
(Зі збірки "Відгадай")
"І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
Доброму коневі — не довгі версти.
У вмілого руки не болять.
В умілого і долото рибу ловить.
Коваль клепле, доки тепле"
(Зі збірки "Народ скаже, як зав'яже" та збірки М. Номиса)
"Без діла слабіє сила.
Бджола мала, а й та працює.
Діло майстра величає.
Ранній пізньому не кланяється.
Хто в роботі, той у турботі.
Для нашого Федота не страшна робота.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Без труда нема плода."(Зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")
