"Без діла слабіє сила.
Бджола мала, а й та працює.
Діло майстра величає.
Ранній пізньому не кланяється.
Хто в роботі, той у турботі.
Для нашого Федота не страшна робота.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Без труда нема плода."(Зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")
"Чия відвага, того й перевага
Смілого й куля не бере.
Смілому море по коліна.
Або добути, або дома не бути..."(З народної мудрості)
"Гречана каша сама себе хвалить
Хвалилася сова своїми дітьми.
Нема краще понад мене та понад попову свиню.
Роздайся, море,— жаба лізе!
Роздайся, море,— тріска пливе!
Не один пес Гривко.
Не задавайтесь на крупу, бо в решеті дірка."(зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")
"Поганому виду нема стиду
У Сірка очей позичив, та й байдуже!
Не будь тією людиною, що догори щетиною!"
(З народної мудрості)
"Ластівки низько літають — дощ обіцяють.
Чайка сіда в воду — чекай доброї погоди.
Де багато пташок, там нема комашок."
Прислів’я та приказки про маму — це українська народна мудрість про найголовніших у нашому житті жінок, що нас виростили, навчали, піклувалися про нас, що віддали нам усю свою материнську любов, духовні надбання і душевну велич.
"Слово до слова, та й зложиться мова.
Рідна мова дорога людині, як саме життя.
По цій мові будьмо собі здорові.
Добре слово не коштує нічоrо, а поможе багато.
Коби твоє слово та Богові у вухо."
(записав Володимир Плав'юк)
"Випущене слово, як і стрілу, не завернеш.
Від слова до діла далека дорога.
Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає.
Часами і слово тяжко, як з каменя добути."
(записав Володимир Плав'юк)
Володимир Плав’юк — відомий збирач українських паремій у Канаді.
Після себе В. Плав’юк залишив не тільки опубліковану у 1946 році збірку „Приповідок”, але й велику кількість рукописних матеріалів для другого тому. Пояснення до паремій першого тому написані у дотепній і дохідливій для українсько-канадського читача формі. Володимир Плав’юк зробив надзвичайно цінний вклад у розвиток української фольклористики в Канаді. Приповідки опубліковані за алфавітом і за темами, тому із задоволенням будемо знайомити читача з ними, починаючи від букви "А", і закінчуючи — "Я".
Українські народні приказки. Немає такої людини, яка б у своєму житті не користувалася цими короткими, але з глибоким змістом виразами. Свої життєві спостереження, особливо спостереження над явищами природи, люди здавна фіксували в коротких висловах, які віками відточувалися, шліфувалися та прибибирали дедалі досконаліших форм. Пропонуємо Вам маленьку збірочку для дошкільнят «Бджола мала, а й та працює».
Українські народні казки, притчі, легенди, перекази, пісні та прислів’я, записані від Михайла Івановича Шопляка-Козака.
"Не дивниця, що на Різдво метелиця.
Зелене Різдво — білий Великдень.
Краще Різдво тріскуче, ніж пекуче."
(Українські народні приказки)
Велику кількість зразків українського фольклору присвячено слову. Прислів'я навчають - перед тим, як щось сказати, добре подумай, а якщо вже сказав - відповідай за свої слова. Адже слово може і лікувати, і ранити, часом допоможе, а іноді, сказане недоречно, і нашкодить.
На "Малій Сторінці" представлені усі програмні твори з української літератури твори у 5 класі. Заходимо до цієї статті, тиснемо на потрібне посилання, читаємо!
"Природа одному мати, другому мачуха.
Весняне сонце - як дівчини серце.
Сонце блищить, а мороз тріщить.
Ні від сонця тепла, ні від місяця світла.
І на сонці є плями." (з народного)
"Пташка красна своїм пір'ям, а людина знанням.
Не кажи: «Не вмію!» Кажи: «Навчуся!»
Наука та труд добрі плоди дають."(З народної мудрості)
"Хто багат, той усім брат, а хто нічого не має, за того ніхто не знає."
"Хто більше має, той більше бажає."
"Хто хоче пса вдарити, той бука знайде."
"У кого багато є, тому ще й Бог дає."
Ці та багато інших приповідок зі словом "ХТО" читаймо у добірці.
"Зима літо годує.
Той взимі голодує, хто літо гайнує.
Зима біла, та снігу не їсть, а тільки сіно.
Якби не зима, то й літо було б довше."
Ці та багато інших українських народних приповідок читайте у цій статті.
"Для нашого Федота не страшна робота.
До роботи в Гриця порвані чоботи.
Робота мучить, кормить і вчить.
Робота не дає журбі журитися.
Чи літо, чи зима, в мене робота одна.
Яка робота, така й зарплата.
До роботи боком, а з роботи скоком.
За роботу не платять тим, що на печі сидять." (з народного)
"Совість гризе без зубів.
Яка совість, така й честь.
Шануй батька та Бога, буде тобі всюди дорога.
Хто не шанує старого, той не має нового."(з народного)
