Володимир Івасюк (1949–1979 рр.) — український композитор-виконавець, мультиінструменталіст, поет, Герой України (2009, посмертно), один із основоположників української естрадної музики, автор 107 пісень та 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів, професійний медик, скрипаль (чудово грав також на фортепіано, віолончелі, гітарі), співак, неординарний живописець.
"Ти спи, любий сину, в щасливому сні,
Довкола нас тиша і місяць в вікні.
Торкається шибок лиш сяєво зір,
Шумить десь далеко смарагдовий бір..."(Володимир Івасюк)
"Тече вода, тече бистра, а куди – не знає,
Поміж гори в світ широкий тече, не вертає.
Ми зайдемо в чисту воду біля водограю
І попросим його щиро – хай він нам зіграє..."(Володимир Івасюк)
"Заснули мальви коло хати,
Їх місяць вийшов колихати.
І тільки мати не засне,
Мати не засне, –
Жде вона мене..."(Слова – Богдана Гури
Музика – Володимира Івасюка)
"Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?"(Володимира Івасюк)
"Мадонні незнаній
Віками лунали
Органні хорали
В густі небеса.
А я тебе знаю,
Тебе я кохаю,
Люба Маріє!"(Володимир Івасюк)
"Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила –
Карі очі, чорні брови..."
(Володимир Івасюк)