Майстерну сатиру на життя і побут козацької старшини XVIII ст. маємо в повісті Григорія Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма». Оригінальна за композицією, насичена гротескно-смішними сценами й характеристиками, колоритна мовним малюнком, повість читається з неослабним інтересом. У ній дотепно розвінчано козацьку старшину та її нащадків - українських поміщиків, не кажучи вже про виняткове своєю реальністю, етнографічно точне відтворення старовинного побуту. Казкова на перший погляд основа повісті насправді грунтується на дійсних, майже документально стверджених і тільки своєрідно осмислених фактах. Посилаючи рукопис П. Плетньову, Квітка писав, що «все це засновано на розповідях старожилів» та що навіть топлення уявних відьом нещодавно відновила поміщиця сусідньої губернії...
... Справдився пам’ятний заклик видатного славіста Ізмаїла Срезневського, виголошений біля труни Квітки: «Пам'ятай, Україно, цю могилу, тут похований той, хто, окрилений любов’ю до тебе, до твого благоденствія і слави, захищав твій звичай та мову і вчив тебе твоєю мовою». Уже не одна тільки Україна пам’ятає свого великого сина.
Григорій Квітка-Основ’яненко - перший український прозаїк, талановитий драматург, творчість якого мала значний вилив на розвиток української літератури. Головним творчим принципом Квітка-Основ’яненко вважав «писання з натури», про те, що було йому знайоме і близьке. А знав він найкраще і любив свою рідну Харківщину, її природу, звичаї її мешканців, які стали героями його творів.
"Маруся" Григорія Квітки-Основ'яненка - перша україномовна повість, що була написана у 1832 та опублікована в 1834 році. Це - зворушлива історія кохання лагідної красуні Марусі і палкого сміливця Василя, яка нікого не лишає байдужим. Чи зможе їхнє щире почуття здолати перешкоди? Разом з героями повісті читач переживає усі труднощі та поневіряння та дізнається багато цікавого про нашу старовину та звичаї.
