На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

9. "«Дві програми навчання», розвиток мислення школяра" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")


Василь Сухомлинський

СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ

 

9. "ДВІ ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ, РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ ШКОЛЯРА

 

В учителя не вистачає часу передусім тому, що дітям важко вчитися. Багато років я думав над тим, як полегшити працю школяра. Практичними вміннями, їх формуванням ця проблема тільки починається. Запам’ятовування і збереження знань у пам’яті — продовження проблеми. Я раджу кожному вчителеві: аналізуючи зміст знань, чітко виділяйте в них те, що учні повинні твердо запам’ятати й міцно зберігати в пам’яті. Дуже важливе вміння вчителя правильно визначити в програмі ті «вузли» знання, від міцності яких залежить розвиток мислення, розумових здібностей, уміння користуватися знаннями. Ці «вузли» — важливі висновки й узагальнення, формули, правила, закони й закономірності, які відбивають специфіку предмета. У досвідчених педагогів учні ведуть спеціальні зошити для запису матеріалу, який треба твердо запам’ятати й міцно берегти в пам’яті.

Чим складніший матеріал, який треба запам’ятати, чим більше узагальнень, висновків, правил, які необхідно зберігати в пам’яті, тим значнішим має бути «інтелектуальний фон» процесу навчання. Іншими словами, щоб міцно запам’ятовувалися формули, правила, висновки та інші узагальнення, учневі треба прочитати, продумати багато матеріалу, який не підлягає запам’ятовуванню. Читання повинно тісно пов’язуватися з навчанням. Якщо воно є заглибленням у факти, явища, предмети, що становлять основу для узагальнень, які зберігаються в пам’яті, то таке читання допомагає запам’ятовуванню. Це читання і можна назвати створенням інтелектуального фону, необхідного для навчання, для запам’ятовування матеріалу. Чим більше учень читає тільки через інтерес до матеріалу, через бажання узнати, продумати, осмислити, тим легше йому запам’ятати обов’язковий для заучування і збереження в пам’яті матеріал.

Враховуючи цю надзвичайно важливу закономірність, я в своїй практичній роботі завжди маю на увазі дві програми навчання: перша — це обов’язковий для заучування й збереження в пам’яті матеріал, друга — позакласне читання, а також інші джерела інформації.

Фізика — один з предметів, найважчих для запам’ятовування, збереження в пам’яті, особливо в VI—VIII класах. Програма на цьому етапі навчання дає дуже багато понять. Протягом шести років я викладав цей предмет і завжди прагнув того, щоб кожному новому поняттю, яке засвоюють учні, відповідало позакласне читання. Чим складніше поняття, яке вивчається в даний момент, тим цікавішими, захоплюючими мають бути книжки, що їх читає учень. Під час вивчення законів електричного струму я склав спеціальну бібліотечку для позакласного індивідуального читання. До неї входило 55 книжок про явища природи, в основі яких — найрізноманітніші сторони електричних властивостей матерії.

Я добивався піднесення, великої інтенсивності мислення дітей. Вони буквально засипали мене запитаннями: що? як? чому? Серед усіх поставлених запитань приблизно 80% становили ті, що починалися словом чому? У дітей було дуже багато незрозумілого. І чим більше в навколишньому світі було для них незрозумілого, тим яскравіше виявлялось бажання знати, тим гостріше виявлялась сприйнятливість до знань. Діти буквально «схоплювали на льоту» все, що я розповідав їм. Коли прийшов час дати перше наукове поняття про електричний струм як потік вільних електронів, виявилося, що в підлітків — безліч запитань саме про це складне фізичне явище. Відповіді на них були, немов цеглинки для пустот у картині світу, що вже склалася в уявленні школярів на основі читання, а також на основі іншої інформації, одержаної раніше.

Три роки я викладав біологію в старших класах. Цей курс особливо багатий теоретичними поняттями, дуже важкими для розуміння і тим більше важкими для запам’ятовування, збереження в пам’яті. У ті хвилини, коди учні вивчали перші наукові поняття життя, жива речовина, спадковість, обмін речовин, організм та ін., я підбирав для них спеціальний матеріал з наукових та науково-популярних журналів, книжок, брошур. До «другої програми навчання» входило читання таких брошур, книжок, статей, ознайомлення з якими викликало хвилю інтересу до багатьох складних питань науки, а отже, і до нових книжок. У юнаків і дівчат, які вивчали біологію, пробуджувався інтерес до явищ навколишньої природи, зокрема до такого явища, як надзвичайна різноманітність форм обміну речовин. Чим більше було запитань, тим глибшим були знання моїх вихованців. Не було в них жодної відповіді, яка оцінювалася б нижче, ніж «4».

Раджу всім учителям: створюйте інтелектуальний фон для запам’ятовування, заучування, збереження в пам’яті програмного матеріалу. Учень міцно засвоює лише тоді, коли він думає. Думайте над тим, як зробити предметом мислення, аналізу, спостереження те, що в даний момент вивчається або незабаром вивчатиметься на уроках. < ... >

 

За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Сто порад учителеві. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 447 - 449.

 

Більше порад від Василя Сухомлинського:

Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві" 

Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.


Останні коментарі до сторінки
«9. "«Дві програми навчання», розвиток мислення школяра" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")»:
Всьго відгуків: 0    + Додати коментар