Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
87. ЯК СПОНУКАТИ ДО САМОВИХОВАННЯ У ФІЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ
Фізична, інтелектуальна, емоційна, естетична й трудова культура повинні розглядатися в їх єдності й взаємозалежності. Фізична культура є елементарною умовою повноти духовного життя, інтелектуального багатства. Разом з тим, фізична культура облагороджує всі інші сфери людського.
У практичній роботі нашого педагогічного колективу червоною ниткою проходить ідея єдності виховання й самовиховання в сфері фізичної культури. Ми б не мали права навіть думати про здоровий дух у здоровому тілі, якби змалку нашими помічниками не були вихованці.
За нашим твердим переконанням, єдність виховання й самовиховання у фізичній культурі починається із самого раннього віку й пов’язана вона з ідеєю народної педагогіки: як тільки навчився тримати ложку в руці й нести її від тарілки до рота,— трудись Ми добиваємося того, щоб дитина працювала, думаючи, і думала, працюючи. Тільки за цієї умови людина може зрозуміти смисл фізичної культури, відчути повноту своїх сил, пізнати залежність здорового духу від здорового тіла, уміти спрямовувати свої духовні сили на зміцнення сил фізичних. Якби змалку наші діти не трудилися, ніякі повчання про самовиховання з фізичної культури не дійшли б до розуму й серця. Але, оскільки діти наші є трудівниками, вони дуже чутливо, з великим інтересом сприймають наші повчання і роблять так, як ми їм радимо.
Ось наші поради щодо самовиховання у фізичній культурі:
1. Здоров’я —це повнота духовного життя, радість, ясний розум. Твоє здоров’я — у твоїх руках.
2. Найважливіше джерело здоров’я — навколишня природа — повітря, сонце, вода, літня спека й зимова холоднеча, тінисті гаї й квітучі поля конюшини. Живи й трудися серед природи. Прокидайся рано, вставай до сходу сонця. Влітку сонечко встає дуже рано, але ти повинен вставати раніше за сонце. Іди в поле, дихай свіжим повітрям, умий руки й обличчя росою — це справжня казкова жива вода. Повітря, насичене ароматом квітучих і достигаючих хлібів, має цілющі властивості. Хто дихає цим повітрям у літню пору, ніколи не хворіє легеневими хворобами.
3. Зроби для себе правилом: щоденно, прокинувшись, відразу ж зроби ранкову гімнастику. Влітку спи надворі — на сіні чи свіжій соломі — фітонциди, що їх виділяють сіно й свіжа солома, уберігають від захворювання на грип.
4. Змушуй себе кожного ранку робити холодні обтирання. Купайся в ставку якнайдовше — до осінніх заморозків. У зимові дні витирай ноги (до колін) снігом — до відчуття тепла, що розливається від колін до ступні. Не бійся вийти босим на кілька хвилин на сніг — це добре загартування для ніг і для всього організму.
5. Жодного дня без фізичної праці. Праця розпрямляє тіло й душу. У постійній, повсякденній праці — людське довголіття. Хто трудиться з раннього дитинства до глибокої старості, той до останніх днів свого життя залишається повноцінною людиною, зберігаючи фізичні сили, ясність розуму, багатство сприймань і емоцій.
6. Щодня проходь від трьох (у молодшому віці) до десяти кілометрів. Зроби звичкою ходити серед лісу, луках, у полі. Якщо тобі йти до школи два-три кілометри, і дорога пролягає луками,— це твоє щастя.
У літню пору зроби звичкою проходити кілька кілометрів серед квітучих і достигаючих хлібів і трав (особливо серед ланів пшениці, ячменю, вівса, конюшини).
7. Нехай стануть твоїми заповідями простота, невибагливість, стриманість. У дитинстві не їж багато солодощів. Краще зовсім не вживати чистих вуглеводів. Не будь ненажерою, не наїдайся донесхочу. Вставай із-за столу з таким відчуттям, що ти ще не зовсім наївся.
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 618 - 620.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.