Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
60. ЯК РАЗОМ З БАТЬКАМИ ВИХОВУВАТИ МАЙБУТНІХ МАТЕРІВ І БАТЬКІВ
Так, тільки разом з батьками. Людина, яку виховує школа, - не тільки громадянин і трудівник, а й майбутній батько, майбутня мати, вихователь своїх дітей. Наш педагогічний колектив заклопотаний тим, щоб запобігти легковажному, несерйозному ставленню до шлюбу, кохання, народження дітей, що, на жаль, можна ще зустріти серед молоді. Свої турботи ми поділяємо з батьками. На заняттях педагогічної школи ми розповідаємо матерям і батькам про те, які завдання висуває перед ними життя в той період, коли їхні діти наближаються до статевої зрілості. Ми прагнемо прийти до єдиних поглядів і переконань з матерями й батьками відносно того, як облагороджувати статевий інстинкт. Потім, коли діти стають юнаками й дівчатами, ми проводимо з ними бесіди — учителі-чоловіки й батьки — з юнаками, вчительки-жінки й матері — з дівчатами. Багаторічна робота в школі перекопала мене в тому, що це конче необхідна справа. Тут відбувається, можна сказати, найніжніше, найтонше, обережне і водночас необхідне доторкання до юнацьких сердець. Ми вчимо їх жити, учимо бути справжніми людьми. Цю місію можна довірити тільки найчутливішим і найлюдянішим педагогам.
— Немає якоїсь спеціальної «науки» любові,— вчимо ми і юнацтво, і батьків.— Є наука людяності, хто опанував її, той готовий до благородних духовно-психологічних і морально-естетичних відносин, готовий до створення нової людини. Кохання — це найсуворіший іспит людяності. Але перші іспити з цього предмета людина складає в дитинстві й отроцтві, коли вона віддає частинку своїх духовних сил іншим людям.
Я хочу порадити вам, мій друже: готуючи людину до наймудрішої творчості — творення людини, виховуй її розум, волю і почуття в їх нерозривному зв’язку і взаємопідпорядкованості. Розум і воля мають бути в цій сфері духовного життя особливо пильними стражами почуття— статевого потягу. Не вірте твердженням деяких письменників і публіцистів, які вважають, що почуттю наказати не можна; людина, мовляв, не владна над своїми потягами. Це м’яке покривало, яким намагаються прикрити статеву розбещеність і «вільне кохання».
Юнаків, які стоять на порозі життя, навчайте, мій друже, великих людських істин: кохання — це передусім відповідальність за долю тієї людини, яку ти покохав. Розпусник і негідник той, хто в коханні шукає тільки насолод. Кохати — це насамперед віддавати, віддавати коханій істоті сили своєї душі, творити для коханої істоти щастя.
Нехай на все життя запам’ятають ваші вихованці, що від характеру стосунків чоловіка й жінки до шлюбу, від того, наскільки переважає в цих стосунках духовно-психологічний, морально-естетичний елемент, залежить моральна чистота всього їхнього життя. Не бійтеся розповісти юнакам і дівчатам про те, що таке сімейне життя, як переплітаються в ньому духовне й матеріальне.
У вихованні велику роль відіграє слово. Але необхідно безліч умов для того, щоб слово-повчання про те, як жити, доходило до юних сердець. Ще раз треба повторити, що сердечна чутливість до слова є тільки в того, хто трудиться, вкладаючи в свою працю бажання принести добро людям, хто вже пізнав радість творення щастя для людей. Слово проникає в потаємні куточки юнацьких сердець за умови, коли до моменту вступу у вік ранньої юності, уже в роки отроцтва людина має значний морально-трудовий досвід. Спочатку пробудити серце, щоб воно пережило радість творення добра для людей, а потім звернутися із схвильованим, одухотвореним словом — така логіка виховного впливу педагога на юну душу. У цьому впливі активна духовна діяльність органічно зливається із словом. Це злиття особливо важливе там, де мова йде про виховання майбутніх чоловіків і дружин, батьків і матерів. Злиття активної духовної діяльності вихованців і слова педагога в цій сфері людського життя починається найчистішим у світі струмочком, ім’я якому — повага до жінки. Без спільної роботи школи і батьків цей струмочок швидко вичерпається, висохне, закриються джерела, які живлять його.
* Текст адаптовано
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 556 - 557.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.