Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
47. ПОРАДИ ВЧИТЕЛЕВІ ОДНОКОМПЛЕКТНОЇ ШКОЛИ
Є нині й тривалий час ще будуть школи з невеликою кількістю дітей — одно- й двокомплектні маленькі школи, де працює два, а то й один учитель. Якщо ви працюєте в такій школі, вам нелегко буде створити й зберігати навколо себе роками атмосферу багатого, багатогранного духовного життя. А це ж — найголовніше, бо без високої культури — загальної і педагогічної — можна опуститися, зробити свою школу вкрай примітивною, відсталою. Якщо так трапляється, то тільки з вини самого педагога. У найвіддаленішому від центрів куточку може яскраво горіти вогник культури, думки, творчості — все це залежить тільки від вас. Усі ваші зусилля якраз і мають спрямовуватись на те, щоб вогник цей горів дедалі яскравіше. Від цього значною мірою залежать освіченість, культура, знання ваших вихованців.
Багато чого вам треба спеціально робити для того, щоб яскравий вогник культури й думки палав, не згасаючи. У віддалених населених пунктах немає великої бібліотеки, а книжка — найновіша — саме тут потрібна, як повітря.
Тому зробіть свою маленьку шкільну бібліотечку абонентом великої бібліотеки великого культурного центру. Кожну необхідну книжку, що зацікавила вас, виписуйте на два-три тижні, читайте. Я знаю далекі хутори, де вчитель, який працює безвиїзно багато років, створює Народну бібліотеку, якою користуються селяни. Подумайте й ви про це, створіть при школі осередок народної культури.
В однокомплектній школі надзвичайно важливу роль відіграє позакласне читання дітей. Разом з громадськістю вам треба потурбуватися про те, щоб у шкільній бібліотеці було все необхідне для дитячого читання. Книжки, які ввійшли в золотий фонд світової літератури для дітей, мають бути в кожній найменшій, найвіддаленішій школі. Це зробити не так важко — потрібні тільки любов до дітей і старанність. Я певний, що саме у віддаленій від центрів школі можна створити умови для того, щоб головним засобом збагачення духовної культури школярів було читання.
Для вас, учителя маленької, віддаленої школи, дуже важливо тримати постійний зв’язок з хорошою школою великого села чи міста. Я раджу вам два-три рази на рік здійснювати поїздки до своїх колег у цю школу. Вам треба побувати на уроках, поговорити з учителями. Треба побачити своїми очима той результат, до якого прагне, про який мріє кожний мислячий учитель, який працює творчо. На цей результат (знання, уміння, письмові роботи школярів) вам треба орієнтуватися під час оцінювання успішності своїх школярів. Попросіть, якщо це можливо, одного з кращих педагогів — ваших колег — приїхати до вас у маленьку школу.
Весною і на початку літа вирушайте із своїми вихованцями в далеку екскурсію — нехай вони побачать культурне життя міста. Кожну поїздку використайте для збагачення шкільної бібліотеки.
А влітку не сидіть у школі — їдьте у подорожі по країні. Чим більше у вас буде про що розповідати, тим багатшою буде ваша скарбниця методичних засобів впливу на учнів.
* Текст адаптовано
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 524 - 526.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.