Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
22. ЯК ЧИТАННЯМ РОЗВИВАТИ ЗНАННЯ
У середньому і в старшому віці читання науково-популярної і наукової книжки відіграє ту саму роль, що спостереження в молодшому віці.
В учня, який уміє бачити, спостерігати, виробляється сприйнятливість і до наукової книжки. Інтерес до знань неможливий без повсякчасного читання наукової та науково-популярної літератури.
Не може бути й мови про непохитний інтерес до знань, якщо учень не виходить за межі підручника.
Наука розвивається небаченими темпами, але повсякчас включати в програми середньої школи все нові й нові поняття, закономірності неможливо. Тому читання наукової літератури стає в сучасній школі однією з найважливіших складових частин процесу навчання.
Умійте пробудити в учнів інтерес до чигання наукової літератури. Для цього потрібно, викладаючи новий програмний матеріал, якісь витання освітлювати вогниками позапрограмних знань.
Досвідчений учитель біології, фізики, хімії, математики, пояснюючи урок, ніби прочиняє віконце в неосяжний світ науки, щось залишає не до кінця роз’ясненим.
Учень бачить можливість переходу за межі обов’язкового програмного матеріалу, його хвилює перспектива плавання по безмежному морю знань — ось це і є спонуканням до читання: підліткові, юнакові, дівчині хочеться знати.
У шкільній чи особистій бібліотеці учителеві треба мати книжки, які розвивають знання програмного матеріалу. Таких книжок видано й видається багато.
Особливо важливе читання наукових та науково-популярних книжок, присвячених проблемам переднього краю сучасної науки. Читання цих книжок поглиблює елементарні шкільні знання.
Надзвичайно велике значення має читання, яке розвиває знання з найважчих розділів програми,— з тих, від яких залежить знанпя інших розділів.
Досвідчений педагог прагне того, щоб читання науково-популярної літератури передувало вивченню цих розділів, супроводжувало його і йшло за ним.
Немає нічого страшного в тому, що учні, не вивчивши ще елементарних понять квантової теорії, зачитуються книжками з цієї проблеми, хоч у них багато незрозумілого.
Чим більше в учнів запитань, тим вищим буде інтерес до знань на уроці, в процесі вивчення нового матеріалу.
Це взагалі дуже цікава проблема дидактики — процес нагромадження запитань перед вивченням матеріалу на уроках.
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 473 - 474.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.