Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
21. УЧІТЬ СПОСТЕРІГАТИ, УЧІТЬ БАЧИТИ
Слід сказати, що спостереження в деяких школах розглядається не як один з видів активної розумової діяльності, не як шлях розвитку розумових сил, а як засіб для ілюстрації певних тем, розділів.
Культура педагогічної праці великою мірою визначається тим, яке місце в розумовому розвитку школярів займає спостереження. Із спостережень не тільки черпаються знання,— у спостереженнях знання живуть, завдяки спостереженням вони, можна сказати, йдуть в обіг, застосовуються як інструменти в праці.
Якщо повторення — мати навчання, то спостереження — мати осмислювання й запам’ятовування знань.
Спостережливий учень ніколи не буває невстигаючим чи неграмотним. Учитель, який уміє допомогти учневі використати раніше засвоєні знання для все нових і нових спостережень, досягає того, що чим «старші» знання учня, тим вони міцніші.
У початкових класах спостереження необхідні дитині, як сонце, повітря й волога необхідні рослині. Тут спостереження — найважливіше джерело енергії розуму. Чим більше треба дитині осмислити й запам’ятати, тим більше необхідно їй побачити відношень і взаємозв’язків у навколишній природі, у праці.
Виховуючи учнів початкової школи, я вчив їх бачити в звичайному незвичайне, шукати й відкривати причинно-наслідкові зв'язки, відповідаючи на запитання чому?
...Лютий. Зимова холоднеча. Але ось випала сонячна днинка. Ми йдемо в тихий, засніжений сад. «Придивіться, діти, уважно до всього, що оточує вас,— чи бачите ви перші ознаки наближення весни? Навіть найнеуважніший з вас може помітити дві-три ознаки, а той, хто не тільки подивиться, а й подумає, побачить двадцять ознак.
Перші мелодії весняного пробудження почує той, хто вміє слухати музику природи. Дивіться, слухайте, думайте»,— кажу я учням. Я бачу, як придивляються діти до засніженого віття, до кори дерев, прислухаються до звуків. Їх тішить кожне маленьке відкриття. Кожному хочеться знайти щось нове.
Потім ми приходимо в сад через тиждень, знову й знову через тиждень,— і щоразу перед допитливим дитячим поглядом відкривається щось нове. Учень, який у молодших класах проходив школу спостережливості, вміє чітко розмежовувати зрозуміле й незрозуміле і, що особливо цінно, активно ставиться до слова.
Розумні, несподівано «філософські» запитання чує вчитель від школярів, яких учили спостерігати, бачити.
Учіть спостерігати й бачити явища навколишнього світу. Ведіть дітей у природу в ті переломні для неї періоди, коли відбуваються бурхливі, стрімкі зміни — пробуджується життя, оновлюються живодайні внутрішні сили живого, нагромаджується енергія для могутнього життєвого пориву.
Школа спостережливості в молодшому віці — необхідна умова розумового розвитку.
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 472 - 473.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.