"Давно-предавно, коли не було ні дня, ні ночі, коли взагалі не було ні землі, ні неба, ані моря, велетенська глибока тріщина позіхала в порожнечі, немов рот небаченого страховиська. Усе довкола тієї тріщини вкривали туман і темрява, але десь на самому споді миготів язичок вогню. А ще з тієї тріщини невпинно витікала вода і в холодній темній порожнечі замерзала широкими смугами льоду. Великий дух глянув на цей лід і побачив, що на ньому нічого не росте, що все довкола — сіре та безбарвне..." (зі скандинавського міфу)
До другої частини книги Еріха Распе "Пригоди барона Мюнхаузена" увійшли такі оповідання: "Буря", "Між крокодилом і левом", "Зустріч з китом", "У риб'ячому череві", "Мої чудові слуги", "Китайське вино", "Гонитва", "Влучний постріл", "Один супроти тисячі", "Людина-ядро", "Серед білих ведмедів", "Друга подорож на Місяць", "Сирний острів", "Кораблі, поглинуті рибиною", "Сутичка з ведмедем".
"За уявленнями давніх греків, коли ще не існувало Всесвіту, навкруги був лише Хаос. У ньому існувало джерело життя, з якого і народилася Гея — Земля. Глибоко під нею розкинувся Тартар — безмежне царство вічної темряви. Потім у Всесвіт прийшла могутня сила кохання — Ерос. Народилися ніч — Нікта і день — Гемера. Відтоді день і ніч, світло і темрява змінюють одне одного. Над землею Геєю розкинулося небо Уран. Від них походять могутні титани. Першим був Океан, що своїми водами омивав усю землю. Від нього та богині Фетіди народились усі річки. Титани Гіперон і Тейядали світові своїх дітей: Сонце — Геліос, Місяць — Селену та зорю — Еос. Дітьми Геї були також Кронос і Рея..." (з древньогрецького міфу)
"Блакитний океан над головою. Золоте море хлібів перед очима. Спекотне сонце і сухий легкокрилий вітерець, що приємно освіжає. Прохолодно-сині озера попереду: вони «всихають», щезають, коли підходиш ближче... Степове безмежжя хвилює, бентежить, забиває дух..." (Сергій Плачинда)
"Жили колись на білому світі троє гусенят. Не було в них ніяких клопотів-турбот. З ранку до вечора паслись собі на великому лузі. Дивилися на небо, як пролітають білі хмарки, слухали, як гомонить вітер, або грілися на сонечку. Ластівки, жучки-комашки, метелики, мухи — всі були гусенятам добрими друзями. Одного ясного ранку, коли троє гусенят умивались на березі струмочка, найстаршеньке побачило, що вода в струмочку піднялась і тече дуже швидко..." (з угорської казки)
У збірочку увійшли наступні щедрівки та колядки: "Щедрик, щедрик, щедрівочка", "Добрий вечір тобі, пане господарю", "Щедрівка" ("Понад річкою понад бистрою"), "Щедрик-ведрик", "Ой сивая тая зозуленька", "Нова радість стала", "Коляд, коляд, колядниця", "Коляди, коляди", "Діва Марія церкву строїла", "Ой там за горою".
В Україні день 1 вересня від найдавніших часів для мільйонів школярів, студентів, їхніх батьків, а також для вчителів і викладачів — справжнє свято: День знань. З цього дня починається офіційний навчальний рік у всіх навчальних закладах країни.
Гран-прі на другому міжнародному дитячому музичному фестивалі "Зоряні мости" у Болгарії здобула українка Єлизавета Халявченко-Бабич. 13-річну дівчинку називають "соняшною дитиною" через вроджений синдром Дауна. Вона грає на фортепіано і перемогла попри хворобу.
У липні 2018 року 13-річний Богдан Луц повернувся до Львова зі славою. Він узяв друге місце на світовому конкурсі скрипалів «Piccolo Violino Magico», який відбувся в Італії. На конкурсі юний скрипаль виконав подвійний концерт Баха з одним із членів журі.
У червні 2016 року Артем Терещенко, юний піаніст із Дніпра, прийняв участь у найпрестижнішому міжнародному конкурсі для найталановитіших молодих піаністів з усього світу «Piano Talents Competition» у Мілані і отримав там перше місце у категорії "Юніори" серед 150 конкурсантів з усього світу.
Міжнародний день сімей, який відзначається 15 травня, можна назвати самим сімейним святом нашого часу. Головна мета свята — зміцнити зв'язки в родинах і звернути увагу влади та всього суспільства на ті проблеми, з якими традиційно стикаються сім'ї в кожній країні.
Піаніст Адріан Ерп, студент Ужгородського державного музичного училища імені Д. Є. Задора, здобув премії в усіх трьох номінаціях ХХІІ міжнародного конкурсу піаністів, що пройшов у Франції.
2020 рік буде сприяти тим, хто, як і його тотем-покровитель, – Щур – є амбітним та розумним. Щур – надзвичайно цілеспрямована тварина. Вона не шукає легких шляхів для досягнення власних цілей. Ще одна властива ознака цих тварин – впертість. Саме тому багато людей цього року не будуть відступати від намічених цілей. Найбільше пощастить у 2020 році – це Кроликам, Бикам і Драконам, вірним друзям Щура. Також успіх чекає тих, хто народився у рік Мавпи, Змії, Собаки та Свині. За своєю характеристикою рік Щура (Пацюка) – рік наполегливої праці. Щаститиме людям чесним та відданим. Особливо важливо цього року приділяти якомога більше уваги сім’ї та рідним. Зі всього циклу рік Щура вважається одним із найсприятливіших для того, аби подумати про поповнення у сім’ї.
Блакитний Тигр передає свої повноваження Чорному Водяному Кролику чи Коту 22 січня 2023 року, і триватиме влада цієї тварини до 9 лютого 2024 року. Рік обіцяє бути достатньо буремним та наповненим різними подіями для кожного знаку зодіаку, а також може принести успіх та любов багатьом.
За східним календарем, 2024 рік опиниться під заступництвом Зеленого Дерев’яного Дракона. Він є п'ятим у циклі з 12 тварин, які з'являються в китайському зодіаку. Перш за все, Дракон символізує енергію, міцність, силу та вважається наймогутнішим знаком китайської астрології. Рік Дракона розпочнеться 10 лютого 2024 року і завершиться 28 січня 2025-го.
21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Свято було започатковано у листопаді 1999 року на тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у Парижі. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» - звучало у заголовку документа. Міжнародне свято рідної мови мало послугувати захисту мови як культурної спадщини кожної окремої національності, кожної народності на нашій планеті.
Щорічно, 22 квітня люди по всій планеті відзначають День Землі. Цей день став загальнолюдським символічним святом любові та турботи за наш спільний дім. Саме 22 квітня в різних куточках земної кулі небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності.
Про те, яким був Шевченко, свідчать, насамперед, його твори. Адже вони — внутрішній світ, стан душі, духовність та мораль. Серед сучасників утвердилася думка, що він велет, геніальний поет, художник, мислитель, великий син народу. І це не пафосні слова, а свята правда. Таку оцінку генію дав час, склали уми. Але напевно можемо сказати, що ми до кінця ще не осягнули вагу світоча не лише України, а й усього людства. Бо сила його творчості не вписується у якісь межі. Вона по-новому розкривається перед новими поколіннями українців. Ця сила небезпідставно дає право твердити про пророчу сутність Тарасової творчості, осмислити яку сьогодні, жити його піднесеним духом більш ніж актуально. Шевченко вчить, переконує, кличе. Дає відповідь на безліч запитань сьогодення. Але зараз мова не про те. Хочеться глянути на Шевченка з іншого боку. Людського. Який завжди цікавий, бо за його творчою величчю проглядається фізичний образ великого українця. Яким він був як звичайна людина ? Чим жив? Що любив, а що ненавидів? Коли радів, а коли сумував? Може, у чомусь сумнівався, чимсь захоплювався? Яким був його побут, уподобання, характер, вдача?...
"Читайте! Читайте! Читайте! Читайте не
поспішаючи, щоб не втратити жодної краплі
коштовного змісту книги. Читайте! Нехай не
буде жодного дня, коли б ви не прочитали хоча
б однієї сторінки з нової книги!". (Костянтин Паустовський)
Мільйони жителів Індонезії і країн Тихоокеанського регіону в ніч проти середи, 9 березня 2016 року, спостерігали повне сонячне затемнення. Найкраще це рідкісне явище можна було побачити на заході Індонезії.
