15. "Осмислювання нового матеріалу як етап уроку" (Василь Сухомлинський, книга "Сто порад учителеві")


Василь Сухомлинський

СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ


15.    ОСМИСЛЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ЯК ЕТАП УРОКУ


Мабуть, кожному вчителеві доводилося зустрічатися з таким явищем: учора на уроці всі дуже добре зрозуміли правило (визначення, закон, формулу), добре відповідали, наводили приклади; а сьогодні, дивишся, майже половина класу уявляє вивчене якось туманно, а дехто вже й забув матеріал. 
Виявляється, що, виконуючи домашнє завдання, багато учнів натрапило на великі труднощі. У класі ж цих труднощів не помічалося.

Зрозуміти — це ще не означає знати, розуміння — ще не знання. Щоб були тверді знання, необхідне осмислювання.

Що таке осмислювання? 

Учень думає над тим, що він сприйняв, перевіряє, наскільки правильно він зрозумів матеріал, пробує застосувати здобуті знання на практиці.
Наведу приклад. На уроці геометрії учні дістають перше уявлення про тригонометричні функції. Учитель дає означення двох функціональних залежностей — синуса й косинуса. Матеріал не становить труднощів, нібито відразу все зрозуміле. Але зрозуміле — ще не означає, що міцно засвоєне. 
Після пояснення дається час для обмірковування нового. Учні розгортають зошити для чорнових записів, креслять прямокутні трикутники, записують усе, що пояснював учитель, повторюють визначення синуса й косинуса, на власних прикладах показують функціональні залежності. 
Тут ніби зливається повторення знань з їх першим, елементарним застосуванням. Виявляється, що під час самоперевірки багато учнів не може відтворити хід пояснення, повторити його. Переконавшись, що забув ту чи іншу ланку в поясненні, учень звертається до підручника, але спочатку намагається сам усе пригадати.

Особливо необхідний етап спеціального осмислювання нового матеріалу для «найслабших», слабовстигаючих учнів. Досвідчені педагоги приділяють велику увагу тому, щоб слабовстигаючі учні зосередили свою увагу на тих «точках» матеріалу, які, по суті, є причинно-наслідковими зв’язками, тобто основою знань. 
Багаторічний досвід переконав: джерело нетривкості знань у слабовстигаючих учнів у тому, що вони не бачать, не розуміють зв'язку фактів, явищ, істин, закономірностей,— «точок», де народжуються причинно-наслідкові, функціональні, часові та інші зв’язки. Ось на ці «точки» й треба звертати увагу слабовстигаючих учнів.

Учням, наприклад, пояснюється дієприслівниковий зворот. Важковловимою «точкою» є в цьому випадку те, що дієприслівник — ніби другий, другорядний присудок при головному присудку — дієслові. Давши учням час на осмислювання, я звертаю увагу слабовстигаючого учня на те, що, складаючи речення з дієприслівниковим зворотом, він повинен уявляти дві дії, що їх виконує той самий предмет, причому одна дія — провідна, головна, а друга — залежна, другорядна. Учень думає над реальними діями, складає речення.

Яким би суто теоретичним не був матеріал, вивчений на уроці, завжди є можливість дати практичну роботу для його кращого засвоєння. На уроках історії та літератури осмислювання нового найчастіше становить пошуки причинно-наслідкових, смислових зв’язків у матеріалі, який щойно пояснено. 

Наприклад, учитель розповів про звільнення селян в країні від кріпацтва в 1861 році. Для осмислювання нового, на яке приділяється 5 — 7 хвилин, ставляться різні запитання. Вони написані на великому аркуші паперу, який вивішується на дошці відразу ж після пояснення. 

Починається, за моїм твердим переконанням, один з найбільш напружених, цікавих етапів уроку. Учні пригадують матеріал раніше вивчених розділів, «копаються» в підручнику (до речі, підручник на уроці гумапітарних наук потрібен насамперед для цього — для осмислювання нового). Відбувається найпотрібніше, на мій погляд, найкорисніше в процесі навчання — повторення вивченого раніше матеріалу без читання всього підряд. Таке повторення найефективніше, бо по самій суті своїй: воно — думання.

Отже, не бійтеся відводити на кожному уроці якнайбільше часу на засвоєння нового! Це окупиться сторицею. Чим ефективніша розумова праця під час осмислювання нових знань, тим менше часу потрібно учневі на виконання домашнього завдання, тим менше часу витрачатиметься на перевірку домашнього завдання на наступному уроці, тим більше часу залишатиметься на пояснення нового матеріалу. 

Зрозумійте суть цієї залежності, і ви розірвете зачароване коло: часу на вивчення нового матеріалу не вистачає тому, що він іде на перевірку домашнього завдання, а перевірка домашнього завдання потребує багато часу через те, що матеріал не досить добре вивчено.

* Текст адаптовано

За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 461 - 463.

 

Більше порад від Василя Сухомлинського:

Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві" 

Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.


Останні коментарі до сторінки
«15. "Осмислювання нового матеріалу як етап уроку" (Василь Сухомлинський, книга "Сто порад учителеві")»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka