14. "Перше вивчення матеріалу" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")


Василь Сухомлинський

СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ


14.    ПЕРШЕ ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛУ

 

Один з коренів відставання, неуспішності школярів — недостатнє перше вивчення матеріалу.
Що я маю на увазі, говорячи про перше вивчення матеріалу, чи правомірний цей термін? По-моєму, правомірний. Адже знання повсякчас розвиваються, вивчення матеріалу триває довго, і кожний факт застосування знань буде одночасно і розвитком та поглиблюванням їх. А перше вивчення — це перший значний крок від незнання до знання, до розуміння суті фактів, явищ, якостей, ознак.
З формулами скороченого множення, наприклад, учні матимуть справу на багатьох уроках. Досвід переконує, що від того, наскільки глибоко осмислив учень формулу на першому уроці, де вивчався цей матеріал, залежить дуже багато: залежить передусім постійна готовність знання бути засобом добування нових знань, інакше кажучи, залежить перше вивчення нових, наступних понять, істин. Це теж одна з важливих закономірностей: чим менше в свідомості учня неясностей, туманних, поверхових уявлень, чим менший на його плечах вантаж відставання, тим більше його думка готова до першого вивчення нового матеріалу, тим ефективнішою буде розумова праця на уроках.
Урок першого вивчення матеріалу має бути особливим — у тому розумінні, що тут необхідна особлива ясність, тут набуває особливого значення ефективність самостійної розумової праці школяра. Прагніть того, щоб під час першого вивчення матеріалу ви побачили результат розумової праці кожного учня. Під час першого вивчення матеріалу надзвичайно важливо бачити самостійну роботу («важких» школярів — тих, хто повільно мислить, повільно міркує, тих, кому для осмислювання суті матеріалу необхідно порівняно більше і фактів, і часу (нерідко і факти для осмислення їм треба давати не ті, що основній масі школярів).
Досвідчені вчителі завжди прагнуть того, щоб на уроці, присвяченому першому вивченню матеріалу, побачиш, як учень самостійно виконує роботу. Обов’язково має бути на такому уроці самостійна робота, в процесі якої осмислюються факти і здійснюється перехід до узагальнюючої істини (йдеться про уроки природничого циклу, а також про уроки граматики).
Дуже важливо, щоб в осмислюванні був уже й елемент застосування знань. Ось тут і повинна проводитися робота з «важкими» учнями. До кожного з них треба підійти, у кожного треба побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання. Інколи на уроці виявляється, що тому чи іншому учневі потрібно дати індивідуальне домашнє завдання; досвідчений учитель звичайно й дає його тут же, на уроці. Ефективність розумової праці учня, якому важко дається навчання, залежить передусім від того, наскільки регулярно, систематично працює він під час першого вивчення матеріалу саме на уроці; не можна допускати, щоб він тільки слухав гарні відповіді учнів, списував з дошки; треба обов’язково змусити його самостійно думати й спонукати — терпляче, тактовно — досягати на кожному уроці хоч би незначного успіху в розумовій праці.
Викладаючи граматику, я завжди добивався, щоб уже на уроці першого вивчення матеріалу й безпосередньо після цього уроку учень не допускав у своїх письмових вправах помилок. Може це звучить дещо парадоксально, але це істина: учень стане грамотним, коли він на уроках не робитиме жодної помилки. А якщо немає помилок у класі, то не буде їх і в домашніх вправах (або ж буде дуже мало). Одна з осповпих причин труднощів роботи словесника — та, що учні вже на уроках допускають помилки в своїх письмових роботах; помилка вчителя у тому, що він не ставить за мету добитися, щоб помилок не було.
Як же практично досягти безпомилкового письма і цим закласти міцну основу знань? Це залежить від багато чого і може передусім від швидкості читання школяра. Щоб грамотно, безпомилково писати, учень повинен уміти швидко читати. Є й інші залежності — від структури уроку, методів і прийомів роботи на ньому. Готуючись до уроків граматики, я прагнув передбачити, де, в якому слові учень може допустити помилку і хто конкретно може її допустити. Жодне «сумнівне» слово не залишалось без попереднього пояснення.

Раджу: не допускайте, щоб під час першого вивчення матеріалу учень поверхово осмислював факти, явища, закономірності, щоб уже під час першого вивчення, наприклад, граматичного правила він робив помилки, під час першого вивчення математичної закономірності неправильно виконав приклад, неправильно розв’язав задачу і т. д. 


За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 459 - 460.

 

 

Більше порад від Василя Сухомлинського:

Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві" 

Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.


Останні коментарі до сторінки
«14. "Перше вивчення матеріалу" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

Рюкзак городской Travel Extreme Time 23 серый
Ціна: 621 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак 10л для хайкинга Quechua Arpenaz 10 NH100 чёрный
Ціна: 196 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак спортивный Terra Incognita Dorado 22 синий/серый
Ціна: 976 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак 10л для хайкинга Quechua Arpenaz 10 NH100 чёрный
Ціна: 196 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак городской Travel Extreme Time 23 серый
Ціна: 621 грн
інтернет-магазин: rukzak
Рюкзак спортивный Terra Incognita Dorado 22 синий/серый
Ціна: 976 грн
інтернет-магазин: rukzak