Приказки про батька - з книги Володимира Плав'юка "ПРИПОВІДКИ або українсько-народна філософія" (том перший)
Батька покинеш, то сам заrинеш.
Не покидай батька, доки не в силі дати собі ради.
Батько складав, а син роздав.
Батько тяжко працював, та щадив, а син змарнував.
Викрутився батько, та й без чуприни до дому пішов.
Потерпів у бійці, та ледве утік.
Впав батько з rори, дідько йоrо бери.
Невдячність дітей, що не жаліють батьків у нещасті.
Добрий батько не хоче лихоrо сина.
Бувають і лихі батьки, але і ті бажають мати добрі діти.
Дятько не батько, а дядина не мати.
Батька і матері ніхто з родини не залишає.
Мама є мамою ціле життя, а батько е батьком поки друrий раз не ожениться.
Мачуха не заступить мами, бо впливае на батька проти йоrо дітей.
Не перебіrай батька в пекло.
Не пхайся в перед, дай старшим першеньство.
Не той батько, що сплодить а той, що до розуму доводить.
Так rоворять прибрані батьки сиротам, та вітчим пасербам.
По старшині батька в лоб.
3ачинаймо від найстаршоrо в гурті.
Пропав батько з дурними синами.
Лихі сини приносять баrато клопоту та сорому.
Раз батька в лоб, аби не знав куди соб.
Зроби заколот, аби не знав що діється, а тоді скористаеш. "Соб" - наліво.
Яка вода - такий млин, який батько - такий син.
Діти звичайно одідичують прикмети батьків.
Як була я у батенька, ходила я чубатенька.
Нарікання молодиці, бо ті жилось добре, безжурно у батька свого, а віддавшись, бідує. "Чубатенька" - рід курки з чубом на rолові.
Яке дерево - такий клин, який батько - такий син.
Син одідичуе прикмети батька.
За матеріалами: ПРИПОВІДКИ або українсько-народна філософія. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк. Едмонтон, Альберта, 1946, с. 9 - 10
Приказки про батька - з книги Володимира Плав'юка "УКРАЇНСЬКІ ПРИПОВІДКИ" (другий том)
Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
Справжнім батьком дитини є не той, хто дав їй життя, а той, хто виховав її.
Батько середній хазяїн: торби по боках, а сам посередині.
Жарт про дуже бідного батька.
Батько хай іде орать - його коні знають, а я піду погулять - мене гості чекають.
Каже лінива донька.
Батькова лайка дужча за материну бійку.
Діти в сім'ї більше побоюються батька, який є символом сили.
Без батька - пів сироти, а без матері - дитина вся сирота.
Ніхто, навіть батько, не може заступити дитині матері.
За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.
Так говорять тим, хто думає лише про гроші і забуває про рідню.
Мій батько нікому не винний: у одного позичає, а другому повертає.
Жартома про бідного батька, який не може розрахуватися з боргами і змушений хитрувати.
Пішов батько навпростець - не скоро повернеться.
Хто намагається скоротити шлях, не знаючи дороги, той довго потім блукає.
Як не стане, то батько достане, а як не буде, то мама добуде.
Ніхто так не дбає за дитину, як її батьки.
За матеріалами: УКРАЇНСЬКІ ПРИПОВІДКИ (другий том) Зібрав Володимир С. Плав’юк, Том II, Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996, с. 36 - 37