(з книги Володимира Плав'юка "Приповідки або українсько-народна філософія", том перший)
Андрій:
Андрею, не будьте свинею, коли вас люди величають. (Жарт між молоддю, аби викликати сміх, з імени Андрій.)
Андрію, Андрію, на тобі коноплі сію, дай мені, Боже, знати, з ким буду шлюб брати. (Св. Андрія - 30 листопада: тоді дівчата ворожать, часами і коноплями, та приповідають ці слова.)
Андрушку, їж юшку, а я мясце, бо мене дитина ссе. (Говорила жінка до чоловіка, даючи йому гіршу страву, як собі.)
Гріє Бог Андрушка і без кожушка. (Докір, коли хто недодержить своєї обіцянки.)
З нашого Андрушка ні м’ясо, ні юшка. (То хлопець-нездара.)
* * *
Антоній:
Чуєш Антоній, віддай мені коні. (Вірмени уважають св. Антонія великим чудотворцем. Жидові порадили просити св. Антонія, щоб він вернув йому украдені коні. На свято жид у вірменській церкві говорив повищі слова, а чоловік, що коло нього стояв, сказав: мовчи жиде, твої коні вернуться. І коні вернулись.)
* * *
Василь:
Без одного Василя, обійдеться весілля. (Конечне діло громада зробить і без одного чоловіка.)
Про одного Василля, таки буде весілля. (Загал без одного чоловіка обійдеться.)
У Василя весілля, а курці смерть. (Одному радість, а іншому тільки горе і печаль.)
* * *
Гаврило:
Гаврило з Богом говорило. (Насміх з імени Гаврило.)
Дістав Гаврило, аж йому не мило. (Вилаяли, або навіть і побили.)
На тобі, Гавриле, що мені не миле. (Іронія, коли хто дарує дуже маловартну й непотрібну річ.)
* * *
Гандзя:
От маєш, Гандзю, книш, тобі грають, а ти спиш. (Коли хто не оправдує себе на чужу обмову.)
Пішла Гандзя по горіхи, та й набрала чотири міхи, в кожнім міху по горіху, наробила Гандзя сміху. (Іронія з того, що наперед хвалився успіхом діла, а кінець був лихий.)
Там то Гандзя, там то зух, там обличчя, як пампух. (Так дразнять хлопці вродливу дівчину.)
* * *
Давид:
На Давида, не зич у жида. (Свято Давида 9 липня. Не позичай ніколи у жида.)
Ой, сину Давидів, хліб би ся тобі привидів. (Говорять тому, що не хоче їсти пісний хліб.)
* * *
Данило:
Маєш, Даниле, те, що зогниле. (Іронія, коли великодушно дають маловартну річ.)
На тобі, Даниле, що мені не миле. (Коли передають комусь немилий обов’язок.)
Тягне Данило, хоч йому немило. (Відбуває ненависний обов’язок.)
* * *
Іван:
Без Івана не було б пана. (Як би не було хліборобів та робітників, то й панів не було б.)
Дай Боже, аби з Івана ніколи не було пана. (Докір синові, що розпаношився і стидався свого батька. Збагатілі хлібороби гірше поводилися із своїми людьми, як родовиті пани.)
До святого Івана робить муха на пана. (Бджола збирає мід для свого господаря. Свято св. Івана на 7 липня.)
Жидівський Іванко. (Згірдливо про жидівського попихача.)
Іване бідний, тягни пиріг спідний. (Жарт до Івана, щоб брав пироги зо споду, бо там масні, смачнійші.)
Іван — Іваном, на віки віком. (Незмінний — який був, такий і є.)
* * *
Ілля:
До Іллі рій під гилі, а по Іллі рій на гилі. (Пророка Іллі на 2 серпня, тоді бджоли рояться і вилітають з улия.)
Лиш до Іллі добрі білі. (Білі — рід грибів, дуже гіркі. По Іллі їх не їдять, бо є ліпші, смачнійші.)
На Іллі новий хліб на столі. (Жнива на Україні починаються близько 15 липня, а в серпні вже є новий хліб.)
Як не запряде до Іллі, то не буде у млині. (До Іллі кукурудза повинна запрясти, бо пізніше змерзне і нездала буде, щоб її змолоти на муку.)
Як прийде Ілля, то наробить у полі гнилля. (Около Іллі б’ють гради і нищуть засіви, від чого, збіжжа гниє.)
* * *
Лука:
Дочекався Луки, ані хліба, ні муки. (Про бідних людей, які дуже скоро з’їли що зародило на їх маленьких нивках. Св. Луки 31-го жовтня.)
Як не придбаєш до Луки, то не буде ані хліба, ані муки. (Як не придбаєш за теплої погоди, то будеш терпіти голод.)
* * *
Максим:
Казав Максим, сховайся з тим. (Не виставляйся на сміх.)
Максим бреше, як лисого чеше. (Дуже влучно бреше.)
Нема правди у Максима, бреше як собака, ще й кліпає очима. (Є люди, що брешучи кліпають з нервовости очима, щоб не зловили на брехні.)
* * *
Марина:
Марина м’ягка як глина, а Євдоха твердша троха. (Характеристика двох дівчат різної вдачі.)
Ти Марина, я Матвій, ти не моя, я не твій. (Ми собі не до пари, ліпше розійдімся.)
* * *
Марко:
Лізь Марку, хоч у тісну шпарку. (Ховайся де можеш, бо потерпиш.)
Марку, Марку, не роби сварку. (Сиди тихо і не зачіпай нікого.)
Товчеться, як проклятий Марко по пеклі. (Шибає собою всюди, не годен всидіти иа однім місці.)
* * *
Марта:
Знає Марта по чому крупів кварта. (Добра господиня і знає ціну всьому.)
Марта дідька варта. (Глум з дівчини Марти.)
* * *
Микита:
Микитиха тісто місить, а Микита діти тішить. (Коли супруги помагають собі взаїмно.)
Микито, чи ти то? Не я то, то мій тато. (Коли хто не до ладу відпирається вини.)
Пустив Бог Микиту на волокиту. (Не пильнує господарства, а розволочився.)
У Микити не купити. (Він на все готовий, чи добро, чи зло.)
Чи це не той Микита, що з вильотами свита. (Глум з панського посіпаки, який знущався над людьми, а в пана утратив ласку.)
* * *
Микола:
Миколай продав маму за малай, а дитину за торбину, а самий ходить як бугай. (Так дразнять дівчата хлопця на імя Микола.)
Микола робив кола, а Микита сани, Микола їхав кіньми, а Микита псами. (Так дразнять парубка Микиту.)
На Миколи, або ніколи. (Про лихого довжника, що ніколи не віддасть довгу.)
Святий Миколаю, дай горівки, бо вмираю. (Так пияки кричать до бородатого жида арендаря.)
* * *
Настя:
Не беру тебе, Нацю, але твою працю. (Не женюся з тобою, але з приданим. Коли хто з любови не оженився, а задля великого посагу. Наця, вмісто Настя, або Настуня.)
Не гляди Наці, але її праці. (Не дивися на її уроду, а на її придане та працьовитість.)
Не кожня Настя, має однаке щастя. (Не всі однако щасливі бувають.)
* * *
Олена:
Не дам за Олену і кітку луплену. (Дразнення дівчини Олени.)
Сподобав собі Олену, коло лену. (Сподобав собі дівчину, бо працьовита.)
Я до Олени, а вона до мене. (Однодумці.)
* * *
Параска:
З Богом Парасю, коли люди хотять. (Іронічно, коли тобі лихо то можеш забратись, ніхто не ме жаліти за тобою.)
Наша Параня усе встає з раня. (Хвалила мати дочку.)
Тої ласки найду і в Параски. (Це нічого надзвичайного, я дістану де будь.)
Я до своєї Параски, скачу через перелазки. (Я до своєї дівчини іду дуже радо.)
* * *
Парохія:
Парохія і жена, то від Бога суджена. (Віра в фаталізм, що все на світі має призначену долю.)
Худа парохія, де піп зубами дзвонить. (Бідна парохія, коли священик живе в недостатках.)
* * *
Петро:
Бери, Петре, на розум. (Зрозумій, що тобі правду кажуть, бо потерпиш.)
До Петра, не сподійся тепла, з по Петрі, вже й по теплі. (Характеристичний погляд хліборобів про довготу літа.)
Їж, Петре, поки тепле. (Роби поки пора, бо нагода не чекає.)
На Петра-Вериги, половина снігу і криги. (Петра-Вериги 29 січня, половина зими.)
Не все в середу Петра. (Не все щастя сприяє, не все празник.)
Пішло, як з Петрового дня. (Все пішло на пропавше. Щастя покинуло.)
* * *
Пилип:
Вирвався, як Пилип з конопель. (Зрадив себе. В коноплях ховались збігці, злодії і т. п., там і переховували речі, бо в коноплях і собака не годна була звірити.)
Нема що робити, треба Пилипа женити. (Жартують із парубка Пилипа.)
Чи дуб, чи липа, нині святого Пилипа. (Про священика, який велів мирянам угадувати свято.)
* * *
Семен:
Вирвався, як Сень з конопель. (Несподівано, зрадив себе.)
На Семена-Юди боїться кінь груди. (Семена 10-го мая. Пізної весни сніги топляться і коням під ногами слизько.)
Ой Семене, Семене, прийди в вечір до мене. (Так дразнять залюблену дівчину.)
Семен муки, Семен дров, Семен туди, звідки знов. (Доля наймита, ним послугуються, аби лише не сів спочивати.)
Семен сидить, в дутку грає — Іван мовчить, бо все знає. (Про двох щирих другів, ріжньої вдачі, один говіркий, а другий тихий.)
* * *
Хома:
Коли хоче Хома, то буде робити і вдома. (Лінивий знайде роботу і вдома, якби хотів робити.)
Лус, тріс Хому, тай по всьому. (Несподівано побилися.)
Хома, сиди вдома, роби веретінці, буде тобі, буде мені, буде й твоїй жінці. (Не ходи, а роби вдома, то все щось заробиш для себе і родини.)
** В дужках пишеться пояснення кожного прислів'я чи приказки.
За матеріалами: Приповідки або українсько-народна філософія. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк. Едмонтон, Альберта, 1946.
Більше прислів'їв та приказок, зібраних Володимиром Плав'юком дивіться на нашому сайті:
