Українські народні прислів'я та приказки про совість, честь, чесність, сумління, сором та шанування

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО СОВІСТЬ,  ЧЕСТЬ, ЧЕСНІСТЬ, СУМЛІННЯ, СОРОМ ТА ШАНУВАННЯ

(записано Володимиром Плав'юком)

 

 

Честь:

Яка честь, така й подяка. (Як ми до людей відносимося, так і люди до нас.)**

Який гість, така йому й честь. (Якщо добрий гість, то його й добре приймають, а поганого - ні.) 

* * *

Совість:

Совість гризе без зубів.
Совість хоч без зубів, а гризе. (Совість мучить людину за заподіяні нею провини.)

Яка совість, така й честь. (Наскільки чесно ти поводишся з людьми, настільки вони тебе й поважають.)

* * *

Сором:

Ні стиду, ні сорому. (Про людину, що визулась з чести, на яку не робить ніякого впливу її негідне поведення, бо стратила почуття сорому.)

Сором людям показатися на очі. (Стид спілкуватися з людьми.)

Сором очей не виїсть. (Оправдування безсоромних.)

Чи сором, чи два, піду до нього сама. (Рішучість дівчини жадати у парубка, щоби посватав її.) 

Сором від смерти страшнійший. (Для чесних людей сором є найстрашнішою бідою.)

* * *

Сумління:

Без сумління чоловік. (Байдужий на чуже горе й кривду.)

Взяв його на своє сумління. (Скривдив або убив - відповість перед Богом.)

Водою що хочеш, лиш сумління не сполочеш. (Значення, як і сказано.)

Нема нічого тяжчого, як тяжке сумління. (Нечисте сумління переслідує і робить життя дуже прикрим.)

Обрахуйся зо своїм сумлінням. (Покайся.)

Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає. (Чоловік з нечистим сумлінням, не спить спокійно.)

Хто сумління не має, той правди не знає. (Про нечесну людину.)

 

* * *

Чесний:

Є то чеснота над чеснотами держати язик за зубами. (Чесний чоловік нікого не обмовить.)

Самі чесні, а сокира таки пропала. (Докір, коли в добрім товаристві трапиться немила справа.)

Чесне діло роби сміло. (Про чесну справу, яку не треба боятися робити.)

* * *

Шанувати:

Шануй батька та Бога, буде тобі всюди дорога. (Чесного чоловіка всюди радо витають.)

Хто не шанує старого, той не має нового. (Хто не шанує старої речі, той і на нову не спроможеться.)

Хто не зазнав зла, той не уміє шанувати добра. (Хто не бідував, той не уміє оцінити щастя.)

** В дужках курсивом подано пояснення кожного прислів'я чи приказки.

 

За матеріалами:  1) Приповідки або українсько-народна філософія (том перший). Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк.  Едмонтон, Альберта, 1946 рік.

2) Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир С. Плав’юк, Том II, Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996 рік.

 

   Більше приказок та прислів'їв про чемність, совість та вихованість:

"Добре роби, добре й буде.

Добре ім'я — найкраще багатство."

(Зі збірки "Народ скаже, як зав'яже")

 

Усі прислів'я та приказки на нашому сайті на будь-яку тему: