"ДОБРЕ, ДОБРИЙ, ДОБРО" - УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ПРИКАЗКИ:
Всюди добре, де нас нема, а як ми прийдемо, то попсуемо.
Toro, що ми хочемо нема, а де б ми не пішли, то і свої злидні беремо туди.
Де добре - добре, а вдома найліпше.
Бо вдома почуваємось свобіднішими і не потребуемо нічим соромитись.
Добра то річ, попоїсти та й на піч.
На Україні печі були муровані, великі, які заразом були лежанкою для дітей, або дуже старих батьків. По тяжкій праці на морозі і молоді бажали піти на піч та відпочити, бо піч звичайно була тепла.
Добра то річ, що є в хаті піч.
Бо не лише, що можна зварити страву, але й добре відпочити та поrрітись можна.
Добре вдав, три хотів, а чотири дав.
Про тaкoro, що переплатив ціну за товар.
Добре все вміти, та не все робити.
Розумний не робить вcьoro, що знає.
Добре гудіти, коли е в чім шуміти.
Коли чоловік заможний та не потребуе клопотатися завтрішнім днем.
Добре дуріти, як приступає.
Коли чоловікові добре поводиться, то він з буйности поповняє злочини.
Добре дядькові, та й Боrа забув.
Як був бідний, то молився; а як забоrатів, то перестав.
Добре Їсти й пити, а нічоrо не робити.
Добре жити в достатках, бо всьoro е до волі, а роботу зроблять і слуrи.
Добре маюся: в долині урізую, а в горі латаюся.
Нарікав чоловік, що люди мали за баrача, а він тяжко бідував.
Добре пеститися, як є де міститися.
Добре гарно жити, як є з чоrо.
Добре п'яниці і крапля.
Хоч би найменша користь ліпше, як ніщо.
Добре тому давати, що не хоче брати, а як бере, то за серце дере.
Про скупаря, який звичайно дає тому, що не хоче брати, а коли б узяв, то баrатоrо скупаря серце заболіло б.
Добре, як голому у кропиві.
Дуже невигідно та noганo.
Добро довго пам'ятається, а зло - ще довше.
Бо за добро не хочемо віддячитися, а за зло хочемо помститися.
Роби добре всюди, похвалять тебе люди.
За добру роботу не лише матеріальна, але й моральна нагорода прийде.
Там добре ся діє, де два оруть, а один сіє.
Де в родині всі працюють.
Тоді було добре на світі, як хлоп не знав, що фунт, а жид не знав, що грунт, а поляк не знав, що бунт.
Тоді було добре, як хлібороби не купували харчів, а все мали свої з року на рік, коли жид не лакомився на поле, і коли поляк пильнував своеї rосподарки, а не шукав собі клопоту з буйности.
Що одному добре, те друrому може бути лихе.
На одній і тій самій речі один може скористати, а інший утратити.
Добрий - але ліпших вішають.
Іронія із злоrо чоловіка, який удає бути добрим.
Добрий, дурному брат.
Йоrо кожен використовує.
Добрий, бо як спить, то не їсть.
Іронія із захланноrо та пажерливоrо.
Добрий жид - та ліпших вішали.
Глум з жида, що удає правдомовноrо та доброrо.
Добрий пан, взяв у сиріт хліб, та й кинув псам.
Глум з пана, що удає доброrо. За панщини, немилосерні пани, виганяли сиріт з хати, а хату давали такому, що міг робити панщину.
Доброrо корчма не зіпсує, а лихоrо і церква не поправить.
Сильна воля стримує одноrо від згіршення, а брак волі не поправить другого.
Ліпше з добрим загубити, як з лихим найти.
Бо добрий поділиться утратою, а лихий загарбає все.
Ліпше з мудрим загубити, як з дурним знайти.
Значення, що й попереднє.
Яке: "добрий день", таке "подай Боже."
Як ти до мене відносишся, так я буду й до тебе.
Бодай тобі добро поза кожне ребро.
Жартівливе побажання щастя.
Від лиха до добра, не далека дорога.
Від бідування до розкошів дуже близько.
В тім самім часі, що робиться зло, можна зробити і добро.
На роблення добра не треба більше часу, як на роблення лиха.
Добро собаці муха, як буком поза вуха.
Ліпше хоч би найменша користь як терпіння.
Добру не стерпиш, а біді мусиш.
У rаразді чоловік стає буйним та зухвалим, а в нужді покірним та смирним.
За моє добро, ще мене в ребро.
За мою прихильність та добро відплачуються мені лихом та злобою.
За чуже добро, вилізе ребро.
За крадіж можуть тяжко побити. Чужа кривда не вийде на користь.
Раз добром налите серце ввік не прохолоне.
Щасливо пережиті дні во вік не забуваються.
Роби добро, бо добро є добром.
Роби добро бо це користь і тобі, і іншим.
Роби добро, не питаючи кому.
Значення, що й попередне.
Чуже добро не гріє.
Чужою кривдою не збоrатишся.
Ще стільки добра й правди на світі, що бідному дні йдуть, як і баrачеві.
Потішає себе бідний, почуваючи себе бодай в тім рівним.
За матеріалами: ПРИПОВІДКИ або українсько-народна філософія. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк. Едмонтон, Альберта, 1946, с. 103 - 105.
***
Всюди добре, де нас нема.
Кажуть бідні люди, яким тяжко живеться.
Добре діло правду говорить сміло.
Добру справу не потрібно приховувати від людей.
Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
Легше їхати, ніж іти пішки.
Добре, як собаці на перелазі.
Дуже погано.
В добрім житті кучері в’ються, а в поганім січуться.
При добробуті людина гарно виглядає, а в злиднях - погано.
Добра дівка, як старости йдуть, тоді хату мете.
Жарт з лінивої дівчини.
Добрий борщик, та поганий горщик.
Жарт про несмачний борщ.
Добрий пес луччий, як злий чоловік.
Добрий пес охороняє, а злий чоловік може наробити багато лиха.
Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.
Добрі діти допоможуть в біді, а лихі зроблять ще гірше.
Добрі діти родичам вінець, а лихі кінець.
Добрі діти приносять радість і втіху батькам, а лихі - нещастя.
Доброму й добра пам’ять.
Добрих людей добре згадують після їх смерті.
З добрим дружись, а лихих стережись.
З добрим дружись, а лукавих бережись.
Дружити треба тільки з добрими людьми, бо погані можуть заподіяти багато лиха.
З добрим подружжям і горе розгорюєш.
У дружній сім'ї легше перебороти лихо.
З добрим поживеш - добро переймеш, а з лихим зійдешся - того наберешся.
З ким будеш жити, таким і сам станеш.
При добрій годині і дурень човном правитиме.
Легко бути керівником у спокійні часи.
Такий добрий, що в ложці води втопив би.
Про дуже лихого.
Було добро, та вже давно, і ще буде, та ждати треба.
Приказка бідних людей, які мають тяжке життя і надіються, що колись стане краще.
Від добра добра не шукають.
Коли людині добре, то вона не шукає собі іншого місця.
Добро пушить, як лихо сушить.
У добробуті людина добре виглядає, а в біді - марніє.
За моє добро переломили ребро.
Коли за чиюсь доброту відплатили злом.
Не буде добра, як між своїми вражда.
Не буде щастя в тій родині, де сваряться.
За матеріалами: УКРАЇНСЬКІ ПРИПОВІДКИ (другий том) Зібрав Володимир С. Плав’юк, Том II, Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996, с. 100 - 101.
Ще прислів'я та приказки про добро читайте за посиланням:
Прислів'я про добро, честь і сумління. Збірка "Народ скаже, як зав'яже"