(записано Володимиром Плав'юком)
Без хліба нема обіда. (Хліб це підставовий корм в Україні.)**
Бог би тебе хлібом побив. (Жартовливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.)
Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. (Зраненого серця не загоїш.)
До готового хліба, найдеться губа. (На придбане добро злакомиться хто-будь.)
Коли б, Бог, хліб був не забрав, то був би я і гадки не мав. (Коли б град не вибив був збіжжа, то я й не журився б.)
Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою. (Ліпше пісна страва хоч і бідна, як роскоші з лихою жінкою.)
На Бориса-Гліба берися до хліба. (Свято Бориса і Гліба 6-го серпня, це крайна пора жнив, збирати збіжжя.)
Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу. (Я вже обійдуся без помочі багача, як мій хліб буде змолочений.)
На Поділлі хліб по кіллі. (На Поділлі дуже урожайна земля де багато збіжжя родиться.)
Не буде з тої муки хліба. (З цього діла користи не буде.)
Нема хліба, нема Отченашу. (Не хочеш платити, то й робити не буду.)
Пустився на легкий хліб. (Не хоче тяжко працювати, а людей дурить і використовує. Хліборобство на Вкраїні уважали за найтяжче заняття, бо всю працю треба було виконати руками, а не машинами, все інше заняття уважали багато легшим.)
То буде хліб відданий. (Я за свою кривду помщуся.)
То тяжкий кавалок хліба. (То дуже тяжкий заробіток.)
Хліб за хліб. (Добром за добро, а злом за зло відвдячуються.)
Хліб та вода то бідного їда. (Бідні люди мають дуже мінімальну поживу, бо лише хліб і воду.)
Хоч хліба не много, а чоловік все до того. (Хоч і мало хліба є, та все таки муситься їсти.)
Чий хліб їси, того пісню чеши. (Хто тебе годує, тому й догаджай.)
Як є хліба край, то і під вербою рай. (Як чоловік не голоден, то йому всюди добре, бо не журиться.)
* * *
Буде хліб, то й миші будуть. (Де є чим поживитися, там з'являються лихі люди.)
Гості хліба не цурались, та й сала не стало. (Жартома про гостей, які з'їли все, що було в хаті.)
З цього борошна ніколи хліба нема. (Ця людина ніколи не робить нічого доброго.)
Маю три клуні хліба: в одній вітер, в другій мак, а третя стоїть так. (Про бідного, який нічого не має.)
Не те хліб, що ще на полі, а те, що вже в стодолі. (З урожаю можна мати користь лише тоді, коли його вже зібрано.)
Один хліб завше проїсться. (Те саме надоїдає.)
Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить. (Працею доб'єшся добробуту, а пиятикою занапастиш себе.)
Хліб на хліб сіяти - ні молоти, ні віяти. (Одну і ту ж саму справу не роби відразу двома способами, бо нічого не вийде.)
Хліб у пана мужик косить, жінка йому снопи носить, а як прийде додому - діти їсти просять. (На панському полі не доробишся.)
Хоч хліба нема, але воля своя. (Бідний, але ні від кого не залежить.)
Чи хліб, чи пиріг, аби повен живіт. (Будь-що з’їсти, аби наїстися.)
Як хліба ні куска, то і в хаті тоска. (Б бідній хаті дуже сумно.)
** В дужках подається пояснення значення кожної приказки.
За матеріалами:
- Приповідки або українсько-народна філософія. Том перший. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк. Едмонтон, Альберта, 1946, стор. 340 - 341.
- Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир Плав’юк, Том 2. Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996, стор. 245.
Більше прислів'їв та приказок, зібраних Володимиром Плав'юком дивіться на нашому сайті:
