На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти. Прислів'я про байдужість, збірка "Народ скаже, як зав'яже"


Я — не я і хата не моя

Моє діло теляче: наївся і в хлів.

Моє діло мірошницьке: запустив та й мовчи.

Мовчи, глуха, менше гріха.

Хай вам риба і озеро.

Моя хата скраю.

Не наше діло — попове, не нашого попа — чужого.

Моє діло півняче: проспівав, а там хоч і не розвидняйсь.

Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти.

Мені аби місяць світив, а зорі як хочуть.

Хоч вовк траву їж.

Похвалити не вмію, погудити не смію.

Такому й муха на заваді.

Його й кури загребуть.

Вдача овеча, по-овечи й мекече.

Воскова вдача: як до тепла, так і тане.

Тихший води, нижчий трави.

Сметана на голові устоялась би — такий тихий.

Тихо ходить, та густо місить.

Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.

В тихому болоті чорти водяться.

Святе та боже — на чорта похоже.

Дає собі на носі грати.

Під попелом і жару не знати.

Тихий-тихий, а в вухо влізе.

-----------------------------

Збірка "Народ скаже — як зав'яже: Українські народні прислів'я, приказки, загадки, скоромовки." Упорядник - Н. С. Шумада.  Київ, Веселка, 1985


Останні коментарі до сторінки
«Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти. Прислів’я про байдужість, збірка "Народ скаже, як зав’яже"»:
Всьго відгуків: 0    + Додати коментар