МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ШИТТЯ КАРНАВАЛЬНИХ КОСТЮМІВ
Для того, щоб легше було користуватися матеріалом наданої книги, нижче наводиться технологія пошиття костюмів, де описано пошив сорочок різного фасону (косоворотки, з відкладним коміром, реглан), платтів (невідрізного та відрізного), халата, сарафана, комбінезона, блузи з короткими або довгими, широкими рукавами на манжеті, з оборкою; нижньої спідниці, фартушка, камзола, штанців, а також шапочки з вушками для костюмів звірів. Крім того, подано окремі технологічні процеси обробки деталей (обробка зрізу горловини, застібки та ін.).
На малюнках дається зображення загального вигляду і лекал костюмів казкових персонажів, які можна використати під час проведення ігор-драматизацій, вечорів-розваг, концертів, атракціонів тощо. Наданий матеріал допоможе вихователям дошкільних закладів і батькам у пошитті дитячих карнавальних костюмів. Крім того, альбом можна використати і в початкових класах шкіл, позашкільних установах, залучаючи і самих дітей до участі у виготовленні костюмів. Дітям пього віку можна доручити такі нескладні пропеси, як вирізування із цупкого паперу і розфарбовування деталей головних уборів, деталей різних елементів: хвостів, вушок тощо. Доручена робота викличе у дитини почуття відповідальності, сприятиме виробленню навичок акуратності, працьовитості, ініціативи.
Перед тим як шити і виготовляти костюм, слід підібрати тканину й різне оздоблення. Тканини за своїми якостями можуть бути дуже різноманітними, проте завжди - яскравими, насичених кольорів. Наприклад, для виготовлення прикрас використовують картон, який покривають бронзою або сріблянкою. Для імітації коштовних каменів можна вживати фольгу. Прикрасами для карнавальних новорічних костюмів можуть бути скляні ялинкові намистинки; ялинкова срібляста канитель (для прикрашання коронок та шуб).
Роботу над костюмами починають з виготовлення деталей лекал (див. мал. 71, 72). Для цього деталі (лекала) збільшують у п'ять разів (1x5).
Мал. 69 - 70:виготовлення деталей лекал.
Робиться це так: аркуш паперу лінують на квадрати, сторони яких дорівнюють 1 см, потім на нього накладають деталь і обводять олівцем. Беремо інший великий аркуш паперу, на який наносимо сітку, де сторони квадрата дорівнюють 5 см. Для зручності вздовж горизонтальних і вертикальних лінга сітки по краях ставлять цифри. На аркуш зі збільшеною сіткою переносять деталь з аркуша, де сторона квадрата дорівнює 1 см. При цьому слід дуже уважно стежити за тим, на які номери ліній припадає контур лекала, і провести той самий контур на відповідній лінії збільшеної сітки. Відповідність отриманих після збільшення деталей порівнюють з міркою кожної конкретної дитини (наприклад, об'єм грудей, довжина рукавів, обхват талії, довжина виробу тощо) і, якщо є необхідність, вносять зміни. Для полегшення моделювання костюмів автор дещо уніфікував деталі і крій багатьох костюмів, підкреслюючи їх характер певним оздобленням або певною обробкою.
Нижче наводимо таблицю основних мірок 32 розміру.
Дівчинка:
1. Довжина плаття — 62,5 см
2. Півокружність талії — 30 см
3. Довжина до лінії грудей — 16,5 см
4. Довжина до лінії талії (перед) — 29 см
5. Довжина до лінії талії (спинка) — 28 см
6. Довжина плаття до стегна — 41,5 см
7. Довжина рукава — 40 см
8. Ширина рукава — 31 см
9. Довжина манжета — 20 см
10. Ширина манжета — 8 см
11. Довжина відкладного коміра — 31 см
12. Ширина відкладного коміра — 8 см
13. Фартух: довжина — 40 см, ширина — 40 см
14. Об'єм голови — 53 см.
Хлопчик:
1. Довжина сорочки — 50 см
2. Півокружність талії — 30 см
3. Довжина до лінії грудей— 17,5 см
4. Довжина до лінії до талії — 28 см
5. Довжина сорочки до стегна — 41,5 см
6. Довжина рукава — 37 см
7. Ширина рукава — 35 см
8. Довжина комірця-стійки — 31 см
9. Ширина комірця-стійки — 8 см
10. Довжина штанців — 35 см
11. Глибина лінії сидіння — 21 см
12. Ширина лінії сидіння — 20 см
13. Ширина по лінії талії — 18,5 см
14. Ширина задньої половини штанців — 19,5 см.
ПОШИТТЯ СОРОЧКИ
Випрасувану тканину складаємо вдвоє по ширині, накладаємо лекала, приколюючи їх булавками до тканини, і починаємо розкроювання, у процесі якого робимо припуски на шви:
бічні шви — 1 .см, плечові, в проймі та горловині — 1 см, на підгинання низу сорочки—1,5 см, шви комірця — 1 см з усіх боків, на підгинання рукавів (без манжета) — 2 см.
Послідовність шиття: обробка планок для застібки, з'єднання бокових і плечових зрізів, обробка й ушивання комірця в горловину, обробка й ушииання рукавів, обробка низу сорочки.
ОБРОБКА ПРОСТОГО РОЗРІЗУ ЗАСТІБКИ
Зробивши розріз від горловини по центру пілочки униз на довжину 20 см, пришиваємо дві підкроєні смужки (22,5 X Х8,5 см) до лицьового боку, відгинаємо їх на зворотний бік, прикриваючи шов пришивання, і пристрочуємо до виробу. Підкроєні смужки для обробки простого розрізу повторюються (див. «Український костюм дівчинки»).
Шиючи косоворотку, розріз на лівій пілочці робимо, відступивши від середньої лінії переду на 5 см, униз на довжину 20 см.
Для обробки застібки обидві планки-манішки пришиваємо лицьовим боком до вивороту виробу. У кутках робимо надсічки, нижню та верхню планки відгинаємо і. настрочуємо на лицьовий бік, закриваючи шов пришивання. Після цього зметуємо і зшиваємо плечові шви сорочки, спочатку з лицьового боку, потім з вивороту. Готовий комірець-стійку зметуємо з горловиною, приклавши його лицьовим боком до вивороту сорочки, щоб середина комірця збіглася із серединою спинки сорочки, і вшиваємо у зріз горловини. Зріз верхньої деталі комірця підгинаємо на 0,5 см, настрочуємо на лицьовий бік горловини, прикриваючи шов пришивання нижньої лінії коміра. Низ рукавів сорочки обшиваємо декоративною тасьмою й вшиваємо у відкриту пройму. Бічні зрізи рукавів зшиваємо одночасно з бічними зрізами сорочки, потім обробляємо декоративною тасьмою низ сорочки (можна також використати орнамент з узорчастої тканини або хустки), обкидуємо петлі та пришиваємо гудзикн для застібки.
ПОШИТТЯ ВІДКЛАДНОГО КОМІРА
Відкладний комір заздалегідь зшиваємо з підкладкою, вивертаємо на лицьовий бік, обметуємо по краю з перекантовкою верхнього коміра і відпрасовуємо. Підкладку коміра пришиваємо до горловини, припосаджуємо горловину на косих зрізах, суміщаючи середину коміра із серединою тієї деталі, до якої він пришивається, а кінці коміра з розрізом. Пришитий зріз коміра підгинаємо на 0,5 см і настрочуємо на край горловини, закриваючи зшивний шов.
ПОШИТТЯ СОРОЧКИ-РЕГЛАН
Крій рукавів реглан пристрочуємо до деталей переду і спинки, обробляємо розріз на грудях і зріз горловини. Після цього зшиваємо бічні шви сорочки та рукавів і підшиваємо низ сорочки. До низу рукавів пришиваємо манжет або оборку.
ПОШИТТЯ БЛУЗИ, СОРОЧКИ З ДОВГИМИ РУКАВАМИ, НА МАНЖЕТІ АБО З ОБОРКОЮ
Після того як зшиємо плечові та бічні шви, зшиваємо зрізи рукавів і підшиваємо їх низ на 6—8 см. Прострочуємо ще раз, щоб утворилась оборка — місце для втягування резинки. Потім округлість рукавів призбируємо на нитку, злегка стягуючи її, щоб утворилися зборки (головним чнном на верхній частині рукавів), і пришиваємо рукава.
Щоб пришити манжету, слід нижній зріз рукавів призборити на її ширину, потім одну із сторін манжети пришити до вивороту нижнього краю рукавів, відігнути його на лицьовий бік і пришити до манжети. До заздалегідь обробленого низу рукавів (як описано вище) пристрочують мереживо, а вже потім по величині обхвату руки в кисті втягують резинку.
ПОШИТТЯ ВІДРІЗНОГО ПЛАТТЯ З РУКАВОМ "ЛІХТАРИК"
При розкрої плаття добавляємо на шви: бічні — 2 см, плечові — 2 см, по зрізу горловини—1 см, по зрізу пройми — 1 см, на підгинання низу плаття — 3,5 см, нижній край ліфа — 3 см, на підгинання низу рукавів без манжет — 2 см, бічний шов рукавів — 2 см, по округлості рукавів — 1 см.
Послідовність виконання: розкрій пілочки робимо по лекалу, накладаючи його на тканину по лінії згину або кромці тканини, на відстані 7 см від краю для застібки.
Розкрій спинки виконуємо, накладаючи викрійку так, щоб залишок тканини по ширині був з одного боку, а лінія середини спинки проходила по поздовжній нитці основи.
Рукава можна кроїти з одного куска, якщо дозволяє ширина тканини, або збірній, добавляючи до нижньої частини те, що залишилося від розкроювання спинки. Щоб ие скроїти два однакових рукава на одну руку, тканину складають удвоє лицьовими боками всередину і викроюють обидва рукава разом. Комір, манжети і пояс викроюємо по лінії основи, тобто по ширині коміра та довжині манжети. Верхній комір кроїмо на 0,5 см більше за нижній.
Зметуємо деталі тільки по контурних лініях.
Послідовність пошиття:, зшиваємо плечові шви, призбируємо округлість рукавів, вшиваємо рукав у відкриту пройму і підшиваємо низ рукавів, утворюючи зборку. Обробляємо розріз для застібки, потім пришиваємо до зрізу горловини комір. Якщо коміра немає, підшиваємо горловину підкроєною косою смужкою, потім зшиваємо бокові шви рукавів і ліфа плаття.
Нижню частину плаття — спідницю — зшиваємо, призбируючи верхній її зріз по ширині талії, і з'єднуємо верхню частину з нижньою.
ПОШИТТЯ НЕВІДРІЗНОГО ПЛАТТЯ
Пошиття виконуємо так, як і пошиття сорочки. Якщо за характером костюма потрібна аплікація, то спочатку виконуємо аплікацію, а потім зшиваємо деталі.
ПОШИТТЯ ПЛАТТЯ ІЗ СУЦІЛЬНОКРОЄНИМИ РУКАВАМИ
На спідниці плаття позначаємо середину, обробляємо застібку, зшиваємо, бічні і плечові зрізи, обробляємо горловину (якщо немає коміра) і зрізи суцільнокроєних рукавів косою підкроєною смужкою. Зметуємо і зшиваємо клини нижньої частини плаття, з'єднуючи поздовжні нитки. Верхній зріз спідниці призбируємо на величину нижнього крою ліфа, а потім зшиваємо їх. Якщо спідниця складається з клинців-пелюсток (костюм «Мак»), то їх з'єднуємо, по лінії талії призбируємо. Краї пелюсток розправляємо, закручуємо округлою металевою паличкою або нагрітими щипцями для завивки волосся.
ПОШИТТЯ ХАЛАТА
Виконується так само, як пошиття сорочки. Відмінність тільки в тому, що передня частина халата не суцільна, а з двох половинок. Якщо халат на підкладці, то спочатку зшиваємо окремі деталі верху і підкладки, а вже потім з'єднуємо їх разом і вивертаємо.
ПОШИТТЯ КАМЗОЛА, БЕЗРУКАВКИ
Зшиваємо плечові шви та шви підкладки, якщо є рукава, пришиваємо їх у відкриту пройму, потім пришиваємо нижню деталь камзола до верхньої частини, зшиваємо бічні шви та зрізи рукавів.
ПОШИТТЯ САРАФАНА
На середину передньої частини сарафана пришиваємо яскраву смужку з орнаментом, потім зшиваємо між собою бічні зрізи сарафана, а верхній його зріз призбируємо на величину кокетки. Якщо сарафан оздоблюється візерунчастою тканиною, то кокетка робиться на підкладці, а якщо декоративною тасьмою — призбираний верхній зріз сарафана пришиваємо безпосередньо до тасьми. Останнім оформлюємо низ сарафана оздоблюючою смужкою такої самої ширини, що й на середині переду.
ПОШИТТЯ СПІДНИЦІ
Припуск на шви: бічні - 2,5 см, підгинання низу - 3 - 4 см, по лінії зрізу талії - 2 см (для резинки).
Зшиваємо бічні шви спідниці. По лінії зрізу талії підгинаємо і прострочуємо 2 см на шов для резинки, потім підшиваємо низ, згідно з довжиною спідниці иа фігуру дитини.
ПОШИТТЯ ШТАНЦІВ
Припуски на шви під час розкроювання: по лініях кроку, лінії сидіння та в бічних швах - 2 см, по лінії талії - 1 см (для резинки), на підгинання низу - 3 - 4 см.
Штанці зшиваємо, по бічних і крокових зрізах попарно, потім з'єднуємо їх разом по центру, після чого підгинаємо по лінії талії для втягнення резинки і підшиваємо низ. Лекала штанців для всіх костюмів хлопчиків однакові.
ПОШИТТЯ КОМБІНЕЗОНУ
Зшиваємо плечові, бічні, потім крокові шви правої і лівої половини. Потім з'єднуємо обидві частині! разом, обробляємо застібку та горловину, вшиваємо рукава і підшиваємо низ штанин для втягнення резинки.
ПОШИТТЯ ФАРТУШКА
Спочатку декоративно оздоблюємо полотно фартушка, підшиваємо бічні зрізи і низ фартушка. По лінії талії фартушок призбируємо так, щоб його середина збіглася із серединою пояса. Планку пояса складаємо, вздовж пополам, прострочуємо і вивертаємо через незашитий край.
Відпрасувавши планку, пришиваємо її одним краєм до зворотного боку фартушка, потім перегинаємо Другий край на лицьовий бік і на 0,5 см пристрочуємо до фартушка, прикриваючи шов пришиванням.
ПОШИТТЯ ШАПОЧКИ З ВУШКАМИ
У позначених місцях по нижньому краю шапочки робимо виточку або зажим. Прикладаємо денце до передньої .частини шапки, з'єднуючи їх лицьовими боками, зметуємо, роблячи легеньку посадку на закруглених місцях, потім пристрочуємо. Передній зріз шапочки підшиваємо на 1 см. Нижній зріз оброблюється вузенькою смужкою, залишаємо кінці для зав'язування. Підготовлені вушка пришиваємо в помічених місцях. Під вушка з внутрішнього боку шапки підшиваємо картон або цупкий папір, щоб вушка не згиналися.
ПОШИТТЯ НИЖНЬОЇ СПІДНИЦІ (див. мал. 60)
Позначаємо середину спинки на ліфі й оборках, зметуємо і зшиваємо бічні зрізи на оборках, обробляємо косою смужкою верх ліфа, пришиваємо бретелі, підрублюємо або обрізуємо ножницями «зигзаг» (ще краще підрубити швом оверлок) нижній край оборок, а потім по лінії талії призбируємо. Зметуємо всі три оборки між собою по талії і пришиваємо до ліфа. Верх ліфа обробляємо косою облямівкою.
ВИГОТОВЛЕННЯ АТРИБУТИКИ ТА ІНШИХ ДОПОВНЕНЬ ДО КОСТЮМІВ
ШАПОЧКИ, КОРОНКИ, КОКОШНИКИ
Шапочки-обідки для квітів роблять так: смужку паперу чи цупко накрохмаленої тканини з пелюстками квітки наклеюють на стрічку, яка зав'язується під підборіддям чи ззаду під волоссям
Шапочку для «Дзвіночка» робимо з окремих фігурних клинків, які склеюються між собою за допомогою зубців. При цьому слід пам'ятати, що зубці потрібні тільки на двох деталях шапочки-дзвіночка.
Головні убори: коронки (костюм «Сніжинка»), кокошники (костюм «Снігуронька») виготовляють за зразком малюнка 74 (а, б, в, г, д). За даними розмірами на цупкому папері малюють головний убір і декоративно оздоблюють його. Зубці нижньої частини головного убору відгинають усередину і наклеюють на стрічку, потім зав'язують ззаду під волоссям. Стрічку можна наклеїти зразу до низу головного убору.
Для об'ємних шапочок-тюбетейок (костюм «Бабка») з картону або цупкого наперу заготовляють окремі деталі, які потім склеюють. Для цього на місці з'єднання деталей, а саме на одній з них, роблять зубчики або смужки довжиною 1,5—2 см, які відгинаються.
Для виготовлення конусоподібних форм беруть викрійку у вигляді кола і вирізають сектор, після чого вирізані сторони склеюють між собою. Чим менше вирізаний сектор - тим нижче і ширше форма, яку дістали, і навпаки.
КРИЛА
Крила «Метелика» (мал. 51), «Бабки» (мал. 49) роблять з м'якого дроту, обтягнутого марлею, або м'якого прозорого пластика. Вирізані за контуром крила розфарбовують фарбами. Можна на контурі крил вирізати фігурні отвори. На фігурний отвір однієї з деталей крил «Метелика» приклеюють кольорові шматки тканини або паперу і, з'єднуючи вже дві деталі крил, склеюють їх зверху. Потім на одну деталь тулуба кладуть готові крила, тасьму для кріплення і наклеюють зверху другу деталь тулуба.
Крила «Бабки» вирізають з органічної плівки і наносять на неї малюнок (прожилки) гуашшю. Можна зробити крила з марлі, прошитої по краях контуру для того, щоб вставити всередину м'який дріт.
СХЕМА КРІПЛЕННЯ РУХЛИВИХ ХВОСТІВ
Щоб зробити об'ємний рухливий хвіст, слід зашити дротовий спіральний стрижень у чохол з матеріалу і набити його ватою або м'яким поролоном, надаючи певної форми. Для того, щоб хвіст краще тримався біля його основи (місце кріплення до пояса), роблять двавідгалуження, які пришивають до талії.
ПЕРЕНЕСЕННЯ МАЛЮНКА НА ТКАНИНУ
Іноді виникає необхідність повторити який-небудь малюнок або орнамент. Роблять це за допомогою картоплини: на плоский зріз поверхні картоплини чорнилом наносять малюнок або орнамент. Потім по контуру обрізають картоплину так, щоб нанесений малюнок був на сантиметр вище рівня зрізу. Таким чином дістають ніби печатку. Якщо частину картоплини, яка виступає, покрити розбавленою акварельною фарбою, можна вибивати візерунок на тканині.
Для оздоблення костюмів використовують різноманітні матеріали. Наприклад, для виготовлення прикрас використовують картон, який покривають бронзою або сріблянкою. Імітувати «коштовні каміння» і «монети» можна за допомогою фольги.
За матеріалами: Т. М. Грибанова. Костюми до свята в дитячому садку. Альбом. Малюнки автора. Обкладинка художника Ю.В.Бондаренка. Київ, "Радянська школа", 1984.
Усі варіанти карнавальних костюмів до новорічних свят з книги Т.М. Грибанової :