|
За вікном метуть сніги,
Біло-біло навкруги.
У саду й на вулиці
Вітряниця хмуриться.
По самісінькії вуха
Зодяглись кущі в кожуха,
А в шапки кудлаті –
Яблуні крислаті.
Морозенко-борода
Все у вікна загляда.
Так пантрує, так пильнує –
На шибках дива малює.
Всі ставочки та озерця
Заморозив, наче скельця.
Бабця з мамою в печі
Випікають калачі.
Киця Миця помагає –
Під ногами сновигає.
У Бровка тихенько вкрала
Із-під носа кусень сала,
Заховалась за фіранку –
Ніс засунула в сметанку…
Ну й духмяний запах з печі–
Вже не терпиться малечі.
Там рум’яні паляниці–
Злотобокі молодиці,
Пундики, пухкеники,
Обаринки і плетеники,
Рогалі і вергуни –
Ох, як ждуть їх ласуни!
На плиті смачна кутя,
Ще й узварчик для пиття.
Ой-йой-йой! Що ж так багато?
Та ж Різдвяні завтра свята.
Ну а нині загляда
У віконце Коляда.
Ось дідусь одяг кожуха
В хату вже несе дідуха.
Вечір шапку нову взяв,
На сторожі в небі став.
І сутінки час не гають –
Світ у сіре огортають.
Щебетушечка Зоряна
Така чемна і слухняна
Зранку спокою немає –
В шибку зірку виглядає.
Звіздар небо відкриває,
Світло-срібло розсіває.
"Моя мамочко кохана,
Зійшла зірочка Різдвяна!
До молитви всі ставаймо,
За святковий стіл сідаймо!
Любий братику, спішімо,
Вже ялиночку світімо.
Бачиш – зіроньки-зернята,
Мов дитячі оченята.
Йде з дитятком Мати Божа –
Нам спізнитися негоже…"
В небі так святково, пишно,
І привітно, і затишно.
Хори ангельські співають,
Ім’я Боже величають.
А Іванко і Зорянка
Та малесенька Мар'янка
У Свят-вечір страв поїли,
Під столом в сінце присіли.
І тоненькі голосочки
То кудахкали, як квочки,
Кошенятами мурчали,
Поросятками вищали,
Веселились, пустували,
Щоб свята не заблукали,
І хутчіше свій відлік
Розпочав їм Новий рік.
Далі діти не втерпіли,
Більше в хаті не всиділи.
Узяли звізду гарненьку,
Розмальовану, новеньку,
І понесли поміж люди,
Щоб зоріла дивом всюди.
А та зіронька жадана,
Що зійшла так нині рано,
З неба тихо опустилась,
У звізді тій примостилась.
І несе її Зорянка,
А у ній – свята Різдвянка.
Срібний місяць-місяченько
Світить стежечки гарненько,
З неба землю огляда,
Як то йде тут Коляда.
В Морозенка-бороди
Всі розбіглись, хто куди:
Хуртовина й Завірюха,
Й Заметіль його не слуха.
Вітрик теж кудись подавсь –
Сам-один Мороз зоставсь.
По селі блукав-блукав,
Й до колядників пристав.
Розмалює дітям щоки –
Та й сміється руки в боки.
А то ще як щось утне:
То за вушко ущипне,
То бурулькою зависне,
То морозом-скрипом свисне.
Зараз дітям не до тебе:
Бачиш свято тут і в небі.
А та зірочка Різдвянка,
Щоб не бачила Зорянка,
Через шпарку виглядає,
Світ земний той оглядає.
Колядують у селі
І дорослі і малі.
Веселиться смерть з косою,
Чорт ласує ковбасою.
Три царі так гідно йдуть –
Перед ними довга путь
До маленького дитяти,
Що родила Божа Мати.
Пастушки і янголята
У Різдвяні світлі свята
Дивну звістку всім розносять
І у Бога щиро просять
Миру, злагоди й багату
Ніч святкову в кожну хату.
Коляд, коляд, колядниця –
Файна з маком паляниця,
І пампушки, й калачі –
Смаколики із печі.
Хай вам родить і пшениця,
І горох, і сочевиця,
Кукурудза і овес,
Щоб ряснів ваш рід увесь.
Хороводи зорі водять,
Поміж хат вертепи ходять,
Із Різдвом усіх вітають,
Щастя й радості бажають!
Мандрувала аж до ранку
По селі зоря Різдвянка.
Передсвітком притомилась,
В небі знову об’явилась,
І взялась їй Божа Мати
Колискової співати.
Й все на землю спогляда:
Хай спочине Коляда…
|
|
