Ліна Костенко, вірш "Чайка на крижині"


 

На відео: Ліна Костенко, вірш "Чайка на крижині" (аудіо).

 

 

 

                   Ліна Костенко

             ЧАЙКА НА КРИЖИНІ

В цьому році зима не вдягала білої свити.
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала... Що ж робити? -
Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав.
 
Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.
Сперечалася з морем, несла сум'яття вітрів.
Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.
 
Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б'ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі - темній, широкій -
На останній крижині самотня чайка пливе.
 
- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?
Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.
А крижина тонка. А крижина майже прозора...
Ну, а що, як її підмиє вода весняна?
 
 Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
Затріщить і відломиться... Піде вода кругами...
- Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?

 

За матеріалами: Авраменко О.М. Українська література. Підручник для 7 класу. Київ, видавництво "Грамота", 2007, стор. 187.

 

 

Більше творів Ліни Костенко на "Малій Сторінці":

Ліна Костенко. Творчий шлях, поезії.
На поетичному Олімпі України серед інших славних імен уже багато років і навіть десятиліть живе "нерозгадане чудо", "неймовірний птах", "казка казок", "голос народу", "пілігрім вічності", "і мудра, і дитя", котра нічим не осквернила душу - Ліна Костенко.

Останні коментарі до сторінки
«Ліна Костенко, вірш "Чайка на крижині"»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми