Грицько Бойко
ГАВА-РОЗЗЯВА
Завантажити текст вірша Грицька Бойка "Гава-роззява"(txt.zip)
ДОРОГІ ЮНІ ЧИТАЧІ!
Ви щодня ходите вулицями міста, де їздять автомашини, тролейбуси, трамваї. Коли ж вам треба перейти вулицю, то робите це, звичайно, дотримуючись правил вуличного Руху.
Гава-роззява на правила руху не зважала. І скільки мала через це неприємностей!
Може й серед вас дехто не знає або не хоче дотримуватися тих правил? Хай такі пам'ятають, що це може скінчитися лихом.
Щоб не траплялось з вами прикрих пригод, як з тією ґавою чи мавпочками, вивчайте й дотримуйтесь правил вуличного руху. Сподіваємося, що в цьому вам допоможе наша книжка.
|
|
Усі тротуаром проходили справа, Та правила руху порушила гава: Ішла вона зліва, назустріч слонові; — Кар-кар! Роздавив мені ногу до крові! А зайчик до неї:— От гава смішна! Мабуть, величенька вага у слона? На ногу тобі наступили недаром,— Не вмієш, роззяво, ходить тротуаром. По правому боці ходжу я до школи, Мені не наступлять «а ноги ніколи! |
|
|
|
Скрипить під санчатами сніг у дворі, Де гірку зробили для всіх школярі. А ці, неслухняні зайча й лисеня, По вулиці прямо летять навмання. — Ой лишенько! Колія! Сани спиняй! — Та їх не зупиниш,— спинився трамвай. Водій докоряє:— Та знає ж це кожний: На вулиці, діти, кататись не можна! Якби я трамвай зупинити не встиг, То ви б залишились обоє без ніг. |
|
|
|
Дорога відкрита туди і сюди, Та тільки, шофере, уважно гляди! — Бо є іще ґави, як ця, що біжить; Напевно, обридло на світі їй жить. В страшну небезпеку потрапила ґава, Де мчали машини і зліва, і справа. А цей пішохід — вам відомий ведмідь — На знак «Перехід» з ведмедятком спішить. Бо там, де указані нам переходи, Ідуть через вулицю всі пішоходи. |
|
|
|
У качечки овочі є у корзині, Ще треба купити пшона в магазині. Спиня вона внука:— Отут перехід, Але поспішати при цьому не слід. Поглянь, каченятко, спочатку наліво: Пропустим машину — і підем сміливо. А серед дороги, де стали зайці, Ми спинимось теж на отім острівці. Поглянем направо: немає машин? — І підем собі за пшонцем в магазин. |
|
|
|
Спинився тролейбус під номером пять. До виходу всі пасажири спішать. Лиш гава-роззява одна метушиться: Вона біля входу штовхнула лисицю, Ударила дзьобом у лоб їжака. — Куди ти, колючий? З дороги! — гука. Та лапою ґаву спиняє ведмідь: — Заждіть, громадянко, хвилину заждіть. Щоб знали надалі, де «Вихід», де «Вхід», Вам штраф заплатить за порушення слід! |
|
|
|
Які в нас дороги гладенькі та чисті! Стоять світлофори на вулицях в місті. В них жовті, червоні й зелені вогні. Водій помічає червоний: — Мені Спинитися треба на деякий час... |
|
|
|
А світло зелене, лисичко, для вас. І котик, і зайчик, і ті, що за вами,— Всі можете йти через вулицю прямо. Ви можете йти, не боятись нічого,— Бо світло зелене— відкрита дорога! |
|
|
|
У полі немає ніде тротуару, І ґава пішла по шосе до базару, Іде собі шляхом по правому боці... І треба ж такій приключитись мороці! Попутна машина її зачепила, Крилечко зламала і кошик розбила. А зайчик гукає:— Я зліва іду! Попутна не звалить мене на ходу, Та й стрічна машина отак не штовхне: Шофер обмине, бо побачить мене. |
|
|
|
Трамвай зупинився, і всі, що зійшли, Попереду звично вагон обійшли. А ґава щодуху метнулась назад І знову, як бачте, попала невлад. Зустрічний трамвай тут зупинки не має, Він далі маршрутом своїм поспішає. Ведмедик-водій заревів на ходу: — Куди ти, носата? Влетиш у біду! — І зайчик їй каже:— Роззяво, стривай! Попереду треба обходить трамвай! |
|
|
|
На розі, де кожен трамвая чекає, Читаєм табличку: «Зупинка трамвая». Стоїть кенгуру на новім тротуарі — Це мама з маленьким синочком у парі. А ґава трамвай на дорозі чекала, Іще й чемодани свої розіклала. Ще мить — і роздавить роззяву ведмідь... — Ой, дядечку! Швидше машину спиніть! І ґава летить з-під самісіньких фар... Тепер буде знати, що є тротуар! |
|
|
|
Мелькають будинки, дерева і квіти,— В тролейбусі їдуть дорослі і діти. А ззаду — безплатні висять пасажири, Дві мавпи хвостаті, що раді без міри: Мовляв, ця драбина для тебе й для мене! Ми — справжні герої! Ми — мавпи-спортсмени! І раптом «спортсмен» закричав на драбині: — Хвоста придавив бегемот на машині!..— Хвоста — ще нічого, та як би «герою» Хвоста не позбутись разом з головою! |
|
|
|
Спинився автобус, а поряд — таксі. Обходять їх ззаду прохожі усі. А гаву-роззяву тут кожен впізна: Поперед машини скакає вона. Машина промчала і ледве не збила, |
|
|
|
Роззява з книжками портфель упустила, Закаркала слізно, побігла щодуху... Соромся! Забула ти правила руху! Машину, що стала попереду тебе, Завжди тільки ззаду обходити треба! |
|
|
|
Усі з ковзанами пішли на льодок, На річку, де чистий, гладенький каток. Чого ж на дорозі зайці-пустуни? Схотіли з «гачком» покататись вони. Позаду машини висять на гачках: Машина гальмує — лоби в синяках. Гачок розігнувся — зайча шкереберть! Назустріч машина — і куцому смерть!.. І ви на шляху не шукайте утіхи,— Ця втіха, малята, кінчається лихом! |
|
За матеріалами: Грицько Бойко. "Гава-роззява". Вірші для дітей. Художники: Г. Урусов, І. Грінблат. Видавництво «Державне видавництво дитячої літератури УРСР»,1959 рік, с.18.
Більше віршиків Грицька Бойка читайте за посиланням:
У дитячій літературі немає жанрів, які б не підкорилися Григорію Бойку. Він натхненно створював все: поеми, вірші, скоромовки, лічилки, загадки, п’єси-казки. Письменник видав близько ста книжок для дітей. Він, як ніхто інший, вмів не просто розважати молодших читачів, а й з теплим, добрим гумором дотепно й незлобливо показати найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, хвалько, брехун, ледар, базіка, невіглас, недотепа, боягуз, підлабузник, задавака, ябеда, роззява, симулянт – ось «знамениті» персонажі його чудових віршів та поем. Його смішинки про малят і звірят, шкільні й спортивні веселинки, скоромовки-спотиканки, загадки адресовані тим, хто цінує гостре, влучне слово, любить і розуміє гумор, уміє покепкувати не тільки з когось, а й із себе самого.