Тамара Коломієць
ЗИМА НА ВОЗІ
|
Подивіться — по дорогі Торохтить зима на возі. Мотузяні віжки смиче, Хуртовину в поміч кличе. А тим часом хуртовині Славно спиться на перині. Нагулялась на весіллі В молодої заметілі. Нагулялась, натомилась, Спать надовго завалилась, Цілий місяць по дорозі Торохтить зима на возі, Мотузяні віжки смиче, Хуртовину марно кличе. |
|
Володимир Коломієць
ЩЕДРИЙ ВЕЧІР
|
Два півники щедрували, До віконця припадали: — Ко-ко, Ладо, ку-ку-рі-ку! Тобі щастя, тобі віку, Тобі сонця до світлиці, А нам — пригорщу пшениці. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на весь вечір! І щиглики щедрували, Під віконцем щебетали: — Щедрик-ведрик, щедрівочка, Не боліла б голівочка, Ані ручки, ані ніжки — Щоб Ладуся грала в сніжки. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! А зайчики не уміли, Їх кролики научили: — Щедрик-чебрик, чебрицею — Під красною світлицею Трусим-трусим по сніжкові, Аби росли чорноброві. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров'я! Навстіжень тут Лада двері: — Любі гості, до вечері! Тупіт! Шурх! Закрутилось круг ялинки. Чи то шубки, чи сніжинки? — Трусь-трусь-трусь! — Цінь-цінь-цінь! Налітали у теплінь. — Бе! ме-мее! — Ках-ках-ках! Розсідались по стільцях. — Гу-гу-гуу! — У-тю-тю! Сам ведмідько на кутю. — Тук-тук-тук! — З Новим роком! В парі дятел і сорока. — Годі! Тихше! Ґвалту досить! — Тато й мама за стіл просять. — Нум за діло! Гості всілись. Раптом... крики знов почулись: — А про нас, Ви що — забулись?! — Леся, Іра та Марійка. Ще й Тарасик із Андрійком До світлиці увалились, Аж заледве умістились: — Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим друзям на весь вечір! — І пішло у нас гуляння. Величання! Смакування! - Нумо, гості дорогі, Хай вам буде свято! — За горою пирогів Не видать, де й тато. Вчений ворон каркнув: -Кар! Та й солодкий ваш узвар! -На столі, їй-бо, не пусто. Морквя — нам, А вам — капуста! — Лада й мама постарались, Аби всі понаїдались! — Гарно в дружбі та теплі. — Хліб — як сонце — на столі Ось наїлись. — До ялинки!! Заспіваймо, друзі, дзвінко! — А музики! Де музики? — Шавкіт. Тявкіт. Гуки-крики. Дме бурмилко у сопілку. Крук на скрипці витина. А зозуля на басолі, — Ну й троїста! «Ті-на-на!» Ще й щиглики на цимбали! А на бубон — баранець! Ніжки самі пострибали. Ну й танець! Хай їм грець! Замигтіли черевики. Регіт. Співи. Гуки-крики. Один тільки вовчик плакав, Сльози капали на лапу. Плакав вовчик біля груби: — Ой, ніхто мене не любить... — Лада ж йому: — Бідний вовчик, Ти не плач, ти — ловкий хлопчик, Хлопчик-вовчик, вовчик-ловчик, Я тебе жалію, вовчик! Вщухли співи, Згас танець. Нагулялися. Кінець. Відбива годину дятел. Ось і відбулося свято! Лада видерлась на гірку: — До побачення! — гука. Леся, Іра та Марійка, Ще й Тарасик із Андрійком Поруч: — Хай вам путь легка-а!.. Не біда, що трохи тоскно, — Проводжати завжди так. В зашпори бере морозко, Аж цвіте на щічках мак! Щедрий вечір, чемний вечір Буде в пам'ятку малечі, Хоч не раз іще до нас Прийдуть гості... — Добрий час! Добрий час вам. Щастя-долю! Щоби мали всього вволю! |
|
Тетяна Скабард
СНІГУ, СНІГУ...
|
Снігу, снігу коло хати, Доберемося до схилу, Із валами та ярами, Із льодовими палатами, |
|
За матеріалами: "Варвінок", 1973 рік, №1. Художники: І. Макарова, В. Журавель, В. Мельниченко. Видавництво «Молодь», 1973.
Дивіться також:
Останні коментарі до сторінки
«Зимові вірші з дитячого журналу "Барвінок"»:
Всьго відгуків: 0
+ Додати коментар