ІНТЕРВ’Ю З ПОЕТОМ ЄВГЕНІЄМ ЮХНИЦЕЮ
1. Вітання, шановний пане Євгене! Про Вас пишуть як про неординарну особистість. Розкажіть, будь ласка, який Ви є насправді?
Доброго післявалентинкового настрою, любі читачі і колектив супер «Малої сторінки»!!! Мене інколи колеги називають саме дитячим поетом, але книжки діточкам ще, як то кажуть, у друці. Їх буде тем на 30. Сам я такий, який з кожною людиною, у розмові з кожною дитиною, стаю таким, яким буде – супер із співрозмовником. Наче, мене вони запускають у свою ауру, і я переживаю з людьми їх життя та їх стилі поведінки. А з боку, іншим, звісно, це виглядає інколи дивним…;))
2. Як сталося так, що Ви почали писати вірші?
Я їх, вірші-вірші, й не міг не писати. У мене з дитинства у свідомості вистукують музичні ритми і лунають мелодії, яких я й не чув. Два рази вступав до музичної школи, та в батьків і коштів не було, і свинки-кури – треба було після школи бігти на подвір’я… От – з дитинства і формувалися рядочки ритмові-римові. А коли пройшли важкі роки 1989-1993, почала з’являтися якась зарплатня, і розум заспокоївся (бо дружина, діти…) — то я й поступився музиці словниковій…
3. Де Ви берете натхнення для написання віршів?
Споглядаю за відносинами людей, розпитую, надихаюся героями епох, вчинками, подіями. Оспівати, омалювати поезією сучасників і минуле – то щастя митця-поета!
4. Чи складно автору поезії заявити про себе?
Мені було не складно, бо я — екстраверт. Я йшов на вулиці, в натовпи, в колективи, не соромився читати і т.д. Серед людей декламувати – те ж натхнення високе!
5. Які події З Вашого дитинства Вам найчастіше згадуються?
Згадується, як писав на літературі перекази і твори, перемагав у математиці, у шахах, …Як сумував за вікном на канікулах, зачинений у своєму дворі… Як бігав у вільний час у інші двори, де діти вчили гами на музичних інструментах, слухав…((
6. Як у Вашій творчості відбувається взаємодія різних мов?
Різні мови дають ширше розуміння українських слів. Розкривають, додають кольорові відтінки висловленню, і ти пишеш вже українською (чи російською, яку нам «прошили») колоритніше і багатіше за значенням, тропами наче відсвітлюєш середину явища, яке об’ємне, розміром з Всесвіт…
7. Коли Ви написали свій перший вірш, і про що він був?
Перший – у Дніпрі, в готелі біля готельєра за прилавком... ;)). Вірш був про свій шлях життя, і чи варто вірити пориву серця…
8. Над чим Ви працюєте зараз?
Над дитячими книжками про риб і моря, завершив 15-річну книжку про самотність людей, від імені вирубаного браконьєрськи лісу поезіями звертаюсь до українців, лірика — завше, пишу два сценарія кінострічок – українську добру комедію (не кривляння..) та українську історичну драму. Багато часу займають прохання від газет до святкових і значних подій.
9. Вірші до Вас приходять самі по собі, чи це результат Ваших зусиль?
Самі сонетики можуть прийти, але краще, коли письменник – серед людей і у вирі подій. Тоді поезії – як члени колективів, свої, справжні, живі...
10. Як Ви ставитесь до критиків Ваших віршів?
Я їх обожнюю! І усіх, кого зустрічаю, прошу і підказувати, і критикувати, і направляти... Усе життя удосконалюю твори! І критика у будь якій формі – це ліки та натхнення і рядочкам-трубадуркам, і для мене!
11. Який Ваш девіз у житті?
Всіх осяяти поетичними пензлями, ометафорити, розкрити неповторність кожної людини, об’єднання, події.
12. Дякуємо Вам сердечно, шановний пане Євгене! Щасти Вам в усьому!
Навзаєм! 
Матеріали надіслано представницею поета Зоєю Слободянюк спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Дивіться також на нашому сайті:
